Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Педагогіка -> Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

Назва:
Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
129,23 KB
Завантажень:
507
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 
ВСТУП
Особливе значення в соціальному розвитку учнівської молоді надається народній творчості, фольклору, який має значний потенціал як своєрідна “школа” соціального досвіду та розвитку творчих здібностей дітей. Необхідно враховувати принципове положення про те, що в дошкільному та молодшому шкільному віці дитина духовно розвивається на засадах усної, “дописемної” культури. Відповідно, будь-яка форма традиційної народної творчості транслює способи пізнання навколишнього світу, сприяє формуванню художнього мислення, презентує різні форми соціально схваленої поведінки тощо.
Сучасна педагогічна наука, теоретично визнаючи художні переваги та виховну цінність фольклору, не повною мірою визначилася щодо принципів, методів та прийомів його освоєння дітьми. У практиці ведеться напружений пошук адекватності творів фольклору особливостям психофізіологічного та соціального розвитку дитин. Дослідники переважно вивчають фольклор як самоцінний культурний факт та твір мистецтва, однак поза широкими педагогічними завданнями стосовно підростаючого покоління.
Усна народна творчість, що виникла у дописемний період розвитку людства, безпосередньо відбиває багатий духовний досвід окремих людських спільнот, всю різноманітну практику їх соціокультурного буття, що зумовило її надзвичайне жанрове багатство. Її жанри описували й характеризували вічні проблеми людського співжиття, передавалися з покоління до покоління, забезпечуючи на своєму рівні спадковість історичного характеру, духовну наступність поколінь. Фольклор як мистецтво, мистецтво усного слова моделює окремі життєві ситуації, досвід життєвих переживань, почуттів, вражень і на цій основі має вливатися органічною складовою у життя свого адресата. Особливо це стосується дітей з їх віковими особливостями загостреного сприйняття як навколишнього світу, так і мистецтва в ньому. Мистецтво допомагає вийти за межі власного досвіду, оскільки досвід, який воно пропонує, має узагальнений характер, включає у себе аксіологічні виміри окремої особи, людства у цілому. Воно не зводиться тільки до інформації, актів розуміння, а є практичним духовним освоєнням предметного поля діяльності, зачіпає всі аспекти спонукання, спрямування, мотивації буття людини.
При цьому народне мистецтво, на переконання дослідників даної проблеми (І. Мірчук, О. Іванкова-Стецюк, Г. Кловак й ін.), як специфічне відбиття об’єктивного саме виступає як явище сучасної соціальної дійсності. Високий художній рівень й інтенсивність гуманістичної спрямованості творів фольклору, що засвоюються дітьми у школі, їх неординарність зумовлюють і більш високий рівень і якість дитячих переживань, уявлень, асоціацій, забезпечують суттєві фактори взаємодії юної особистості й суспільства, які спрямовані на узгодження її поведінки з народною, тобто загальнолюдською мораллю. У такий спосіб відбувається “фільтрування” сьогоденних педагогічних реалій через “призму етнопедагогіки”, що дозволяє вирішувати актуальні завдання виховання на рівні соціокультури нашого суспільства.
Проблеми виховання учнів засобами народної творчості, української етнокультури досліджували О. Аліксійчук, Р. Береза, Г. Карась, Ю. Мандрик, А. Петров, Т. Турсунов, Л. Шемет та ін. При цьому народне мистецтво, на переконання дослідників цієї проблеми (О. Іванова-Стецюк, Г. Кловак та ін.), як специфічне відбиття об’єктивного саме виступає як явище сучасної соціальної дійсності.
У соціокультурному вихованні молодших школярів фольклор виступає як джерело базових, споконвічних елементів культури, які стають підґрунтям для формування світовідчуття людини, культуровідповідної “картини світу”, соціальних настанов та ціннісних якостей.
Аналіз наукової літератури, практики соціалізаційного процесу в початковій школі засвідчує наявність протиріч між: гуманістичною концепцією освіти, яка зумовлює необхідність створення умов для вільного соціокультурного розвитку молодших школярів, та реальною практикою, що не має необхідного теоретичного та методико-технологічного забезпечення; між потребами суспільства в нових формах соціалізації підростаючого покоління в умовах змінюваного соціокультурного середовища та нестачею адекватних інституціональних структур, що спроможні реалізувати ці потреби; між зростаючими вимогами сучасного суспільства до освіти як інструменту культурної спадковості поколінь та недооцінкою соціалізуючого потенціалу залучення школярів до культурних традицій власного народу, до фольклору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74 



Дипломна робота на тему: Соціокультурне виховання як чинник всебічного виховання особистості.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок