Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Політологія -> Політика і політична діяльність

Політика і політична діяльність

Назва:
Політика і політична діяльність
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
90,64 KB
Завантажень:
133
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47 
План:
Вступ
Розділ 1. Політика і політична діяльність.
1.1. Політика, влада і економіка.
1.2. Політична система і культура в Україні. Проблеми.
1.3. Політичні партії та їх класифікація.
Розділ 2. Природа і суть політичного лідерства.
2.1. Поняття “лідер” і “лідерство”.
2.2. “Політичний лідер” і “політичне лідерство”.
2.3. Функції і типологія політичних лідерів.
Розділ 3. П’ятирічка (вибори 2002-2007 рр.) і їх вплив на імідж українського політичного лідера.
3.1. Українські політики без політичного самовизначення.
3.2. Віктор Янукович і Партія Регіонів.
3.3. Юлія Тимошенко і БЮТ.
3.4. Віктор Ющенко і «Наша Україна».
3.5. Мороз та Симоненко на чолі СПУ та КПУ відповідно.
3.6. Інша Україна з Ю. Тимошенко.
Розділ 4. Формування іміджу політичного лідера.
4.1. Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера.
4.2. Гендерні аспекти формування іміджу політичного лідера.
4.3. Передвиборча кампанія 2002 року.
4.4. Передвиборча кампанія 2006 року.
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
Зміст
Вступ
На відміну від розвинутих країн, в колишньому СРСР питання про політичне лідерство було неначе зняте. В умовах, коли діяв відомий закон Пітера і керівний працівник зростав до рівня своєї некомпетентності, говорити про політичне лідерство було неприйнято тому, що в кращому випадку йшлося лише про вожака або вождя. При цьому, і він був не признаним вождем, а вождем призначеним номенклатурою в якості виразника, рупора її інтересів. «Вузький прошарок комуністичної бюрократії за зрозумілими причинами не допускав і не міг допустити, щоб який-небудь відповідальний пост зайняв радикальний політик зі своїми поглядами, силою інтелекту та характеру» [22, 46]. Тому вищими керівниками країни ставали досить опосередковані люди, і, як правило, випадково. Їх влада була значно обмежена. Як підкреслює відомий дослідник бюрократії в СРСР А. Авторхамов, всі голови СРСР, Генеральні секретарі КПРС мали лише право опубліковувати думку Політбюро і без нього були безсильними. Ще складніша ситуація з лідерством була в республіках колишнього СРСР.
Проблемність дослідженя теми. Проблема політичного лідерства, що існувала завжди і скрізь, завжди і скрізь вивчалась в цивілізованому світі ретельно та без зайвого піклування про тих, хто на таку популярність і лідерство претендували. На десятки років ми, через ряд причин об’єктивного та суб’єктивного характеру, виключили себе з круга цивілізації стосовно цього параметру і сьогодні лише починаємо писати сторінку за сторінкою в області теорії і технології політичного лідерства, відповідаючи для початку на азбучні питання: хто такий політичний лідер? Чим відрізняється він від вожака і вождя? Яка відмінність між молодіжним лідером і молодим політиком?
Майже до самого кінця 80-х років, уже в умовах перебудови не існувало суб’єктивних передумов у вигляді можливості політичного лідерства. Демократизація суспільства, виникнення політичного плюралізму, зростання політичної культури громадян вперше проклали дорогу для можливої реалізації політичних лідерів. Безсумнівно, все, що нині робиться в області політичного лідерства, ще не досконале тому, що ще не зовсім здорове наше суспільство. Тому доволі часто у нас переважає прагнення не «винаходячі велосипеду», брати все найцікавіше, випробуване і західної політології, з західних технологій політичного лідерства, хоч і з деякими виправленнями.
Вперше трактовку поняття лідерства, а також політичного лідерства ми знаходимо в працях античних істориків Геродота, Плутарха, Гракха та інших. В центрі їх історичних розповідей завжди знаходились визначні особистості- монархи, полководці, впливові державні мужі. Цих людей розглядали як деяких володарів від бога, які істотно відрізняються від собі подібних громадян, і природньо, претендують на всі блага в суспільстві. У середні віки Н. Маккіавелі вважав, що типовий політичний лідер-правитель, який домагається мети, не вибираючи засобів.
Ф. Ніцше у праці «Генеалогія моралі» вказував на прагнення людини зайняти пост лідера як на природний інстинкт людини і зазначав, що лідер має право ігнорувати мораль.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47 



Дипломна робота на тему: Політика і політична діяльність

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок