Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Релігієзнавство -> Релігійний досвід і наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії

Релігійний досвід і наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії

Назва:
Релігійний досвід і наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
61,70 KB
Завантажень:
352
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
Вступ

Від самих початків цивілізації людство намагається осмислити світ, своє місце в ньому, збагнути сутність всіх речей і явищ. Нагромадження практичних та світоглядних знань на світанку історії відбувалося в рамках міфологічного, a відтак - релігійного світорозуміння. З часом поступово розвивається філософський світогляд, що генетично пов’язаний з релігійним і водночас детермінований формуванням конкретно-наукових знань про реальність.

Сьогодні навіть не озброєним оком можна побачити стрімкий розвиток та поширення різноманітних релігійних вчень ( наприклад, в одному лише християнстві налічується понад 2 тисячі різних церков, угруповань та сект), особливо гостро відчувається зацікавленість в релігійно-культурних надбаннях Сходу. Водночас впродовж двох останніх століть наука рухається вперед не маленькими кроками, а вже великими "стрибками". Успіхи природничих наук і досягнення техніки, що спираються на них, очевидні й приголомшливі. Завдяки науково-технічному прогресу зблизилися країни й континенти, формується цілісний світовий торгово-господарський простір, росте розуміння того, що всі народи живуть у єдиній "оселі" під назвою - планета Земля. Та водночас розвиток науки й техніки дав в руки людству такі потужні сили, нерозумне використання яких може призвести до знищення життя на Землі в результаті термоядерного конфлікту або екологічної кризи. На різних регіональних конгресах, симпозіумах й інших зустрічах ставиться й обговорюється питання про те, чому розвиток природничих наук і техніки може призводити до наслідків, несприятливих для людини. Представники релігійних організацій, відповідаючи на це питання, вбачають головну причину у світоглядних орієнтаціях науки й учених, у відокремленні науки від релігійного світогляду й, отже, вважають, що кардинальне розв’язання цих проблем може бути досягнуте саме тоді, коли наука "стане органічною частиною релігійного світогляду, як це було в колишні часи".

З іншого боку, сьогодні наука має в своїй скарбниці настільки багатий запас знань про всесвіт, природу і людину, що часом складається враження про те, ніби наука спроможна пояснити все, а релігія залишається на тому ж самому рівні наївних уявлень. Але для людей віруючих їх релігія є втіленням чогось надприродного, найдосконалішого, вічного, непорушного. Виходячи з цього, зберігається актуальність питання про співвідношення віри і знання. Сьогодні перше, що спадає на думку при згадуванні терміна «віра» - це релігія. Але, якщо брати до уваги ширше розуміння цього поняття, то віра означає глибоке, щире переконання в слушності якогось положення або концепції. Віра зачіпає розум й емоції, вона захоплює всю душу й передбачає не тільки інтелектуальну переконаність, але й психологічну схильність.

Існує думка, що віра, насамперед релігійна, не має нічого спільного зі знанням, оскільки віра й знання стосуються взаємо гетерогенних боків дійсності. А втім, очевидно, що вони істотно переплетені, нерідко взаємно підтримують одне одного, і віднесення їх до незіставних царин дійсності може бути тільки тимчасовим і умовним. Крім того, протягом всієї історії культури людства як наука, так і релігія відігравали визначальну роль у духовному житті, і їхня взаємодія передбачала як елементи протистояння, так і тісну співпрацю.

Сьогодні як ніколи актуальним є питання стосунків між релігією та наукою в системі світської освіти. Скажімо, в епоху середньовіччя центральним пізнавально-смисловим постулатом було поняття Бога, з яким зіставлялись всі культурні цінності, і відповідно система освіти фігурувала в орбіті цього постулату. А вже в епоху Відродження накреслюється процес секуляризації суспільства, який починає стрімко еволюціонувати, і вже в добу Нового часу уявлення про домінування розуму, що компенсує "неповноцінність віри", дістає розповсюдження серед філософів-натуралістів. У контексті такої настанови інтерпретувались взаємини релігії і науки і на теренах нашої держави: обов’язковим предметом в освіті радянської доби був т. зв. "науковий атеїзм", який пропагував гіпертрофоване критичне ставлення до релігії і її прихильників, спонукав до антирелігійної войовничості тощо. Сьогодні, в так званому пострадянському суспільстві складається інша ситуація - релігія, як світоглядний феномен стає об’єктом цілеспрямованого вивчення. Але в межах такої практики не завжди робиться розмежування між релігійною та релігієзнавчою освітою. Все це зумовлює нагальність розгляду питання співвідношення наукового знання й релігійного досвіду як істотних форм духовно-практичного освоєння людиною світу. Долучитись до осмислення цієї проблеми покликана, зокрема, й ця розвідка.

Об’єктом дослідження є соціокультурний контекст взаємодії пізнавально-когнітивних і смисложиттєво-сотеріологічних форм духовного досвіду людства.

Предметом дослідження є історичні та актуальні виміри співвідношення наукового знання і релігійного світогляду.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 



Дипломна робота на тему: Релігійний досвід і наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок