Головна Головна -> Дипломні роботи українською -> Технічні науки -> Розробка апаратурного комплексу для проведения електричного каротажу в нафтових та газових свердловинах, що буряться

Розробка апаратурного комплексу для проведения електричного каротажу в нафтових та газових свердловинах, що буряться

Назва:
Розробка апаратурного комплексу для проведения електричного каротажу в нафтових та газових свердловинах, що буряться
Тип:
Дипломна робота
Мова:
Українська
Розмiр:
26,67 KB
Завантажень:
122
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
ВСТУП
Нафта i газ є найважливішими видами паливно-енергетичних pecypciв i вони зберігатимуть це ведуче місце в структурі задоволення енергетичних потреб людства i в найближчому майбутньому. Забезпеченістьсть країни цими видами pecypciв в значній мipi залежить від геологорозвідувальних poбіт їх ефективності.
Пошуки i розвідка корисних копалин супроводжуються бурінням свердловин. В нафтовій i газовій промисловостях остані служать не тільки для пошуків i розвідки родовищ нафти i газу, але i для їх розробки. З метою вивчення геологічного розрізу свердловин, їх технічного стану i контролю за режимом розробки родовищ, в них проводять геофізичні дослідження свердловин (ГДС).
Вивчення геолопчного розрізу свердловин заключаеться у визначенш послідовності i глибини залягання пластов, їх літологічно-петрографічних властивостей, оцінки наявності i кількісного вмісту в надрах корисних копалин.
Геофізичі дані являються на сьогодні основними i служать для оцінки колекторських властивостей порід i ступеня їх насичення нафтою, газом чи водою. При цьому використовують електричні, магнітні, радюактивні, термічні, акустичні, механічні, гeoxiмічні i інші методи дослідження.
Темою даного дипломного проекту є „ Розробка апаратурного комплексу для проведения електричного каротажу в нафтових та газових свердловинах, що буряться”.


1 АНАЛІЗ ГЕОФІЗИЧНИХ ЗАДАЧ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ МЕТОДАМИ ЕЛЕКТРИЧНОГО КАРОТАЖУ
1.1 Історичний огляд розвитку ГДС
Геофізичні методи дослідження свердловин є важливою i невід’ємною ланкою в геологічних, бурових i експлуатаційних роботах, які проводяться iз метою виявлення корисних копалин.
Першими геофізичними дослідженнями свердловин необідно вважати температурні виміри, проведения яких здійснювалося ще у другій половині минулого сторіччя, головним чином у артезіанських свердловинах. В нафтовій промисловості систематичні геотермічні дослідження почались у 1906-1916 р, коли відомий руский геолог-нафтовик Д.В. Голубятніков провів температурні виміри більш ніж у 300 нафтових свердловинах Азербайджану i Дагестану. По одержаним даним вперше була встановлена можливість використовувати геотерми для рішення геологічних i не промислових задач.
В 1926-1928 р. К. Шлюмберже (Франція) запропонував i випробував електричний метод дослідження геолопчних розрізів свердловин. Спочатку він вивчав розрізи свердловин по диференціації гірських порід, ix питомому опору шляхом вимірювання фізичного параметра.
Дані методів уявного опору i потенціалів самочинної поляризації порід, були доповнені вимірюванням питомого опору глинистого розчину, що значно піддвищило ефективність електрометрії свердловин. У 1931 р був розроблений метод самочинної поляризації. Одночасно iз розширенням об'ему промислово-геофізичних робіт удосконалювалася їx методика i технологія. Із 1931 р почали використовувати інклінометр для визначення кута падіння i азимута викривлення свердловини. Це забезпечило надійний контроль за правильністю буріння свердловин, а також дало можливість враховувати викривлення свердловини при геологічних побудовах.
При геолопчному вивченні розрізів свердловин найбільший розвиток одержали електричні методи, які до сьогоднішнього часу являються основними методами безкернової документації. Методи опору i потенціалів власної поляризації у подальшому були доповнені багатьма іншими електричними методами i їх модифікаціями, що знайшли практичне застосування при доопдженні нафтових, газових, вугульних, рудних i інших свердловин.
В 1946 р В.Н. Дахнов запропонував метод опору екранованого заземления, який базується на вимірюванні опору заземления, що екрануеться двома або декількома симетрично розміщеними однополюсними електродами. Екранування головного електрода сприяє зменшенню впливу свердловини на вимірювану величину. Аналопчні схеми цього методу були розроблені фірмою "Шлюмберже".
Ще пізніше були винайдені перфоратори. У перюд i3 1945 по 1955 р був розроблений комплекс методів мікрокаротажу i власної поляризації. Радюактивні методи дослідження свердловин зародилися в 1933-1934 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Дипломна робота на тему: Розробка апаратурного комплексу для проведения електричного каротажу в нафтових та газових свердловинах, що буряться

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок