Головна Головна -> Інше українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Марія Заньковецька

Марія Заньковецька

Назва:
Марія Заньковецька
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
51,79 KB
Завантажень:
408
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
ВСТУП

Чому я вибрала саме цю тему? Мабуть тому, що вона є досить актуальною у наш час.

Український театр є дуже відомим у всьому світі. Та, на жаль, майже ніхто з самих українців не цікавиться ним.

Мало хто з мешканців в України знає про Марію Костянтинівну Заньковецьку. Особу, що стояла у першоджерелах створення театру. Саме вона мала досить вели-кий вплив на розвиток театрального мистецтва в України.

Наше життя – це гра. А гра – театр. Тому життя і драматургія тісно пов’язані одне з одним. В своїй науковій роботі я досліджую цей зв’язок на прикладі Марії Заньковецької. Вона ще з дитинства хотіла стати артисткою. Коли вона стала більш дорослою , то у нашої акторки з’явилась нова мрія – створити в України Національ-ний театр.

Згодом ця мрія перетворилась у мету, а мета, завдяки зусиллям цієї визначної особистості, стала реальністю.

Мета моєї наукової роботи – це дослідження розвитку українського театру в роки другої половини XІX, першої половини ХХ ст. Завдання моєї науково – дослі-дницької роботи – це дослідження впливу Марії Костянтинівни Заньковецької на те-атральне мистецтво, її драматургії, театрального життя та сценічного образу.

Я, взагалі, мало знаю визначних драматургів та театралів ХІХ століття. Тому мені дуже цікаво дізнатись щось нове про життя таких людей, про їх кар’єру.

У мене самої з дитинства була мрія – грати на сцені. Тому я і взялась за цю тему, сподіваючись, що це допоможе мені в майбутньому досягти мого бажання.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. «Короткі відомості».

Заньковецька (Адасовська) Марія (1860-1934) видатна драматична акторка і громадська діячка родом з Чернігівщини, з поміщицької родини, вчилася в чернігів-ському пансіоні Осовської і в консерваторії в Гельсінкі. На сцені з 1882 в трупі Кро-пивницького (дебютувала в Єлисаветграді в ролі Наталки – Полтавки), 1883 в трупі М. Старицького, потім М. Садовського і П. Сакса ганського, 1886 знову у Кропив-ницького в Петербурзі і Москві (1887). Працювала також в трупах Ф. Волика, П. Су-слова і Найди, 1905-06 гастролювала в Галичині 1907-11 працювала в театри Садов-ського в Києві; 1912 робила спробу організувати власний театр, в 1916 Заньковецька в товаристві українських акторів разом з П. Саксаганським і І. Мар”яненко, в 1919 р – 22 в Державному Народному Театрі в Києві, якому надано згодом ім’я Марії Звньковецької; в 1923 знімалась в фільмі „Остап Бандура” і цього ж року залишила сцену. Померла в Ніжині, похована в Києві на Байковому кладовищі.

Заньковецька особливо визначалася в драматично – героїчних ролях, хоч з ус-піхом виконувала й комічні. ЇЇ репертуар налічує понад 30 ролей, з них кращі: Хари-тина („Наймичка”), Аза („Циганка Аза”), Зінька („Лісова квітка”), Гарпина („Як ко-вбаса та чарка”) та інші.

Характеризували надзвичайна спостережливість, акторська уява, швидке і ле-гке перевтілювання, почуття міри і, передусім природність та щирість. Заньковець-ку прирівнювали до світових акторок італійки Е. Дузе, француженки С. Бернар. За-ньковецька мала гарний голос (драматичне сопрано) і бездоганно виконувала на-родні пісні.

2.2. Драматургія

Визначення:

Драматургія:

1. Сукупність драматичних творів письменника, літератури певного народу, епохи тощо.

2. Теорія драматичної творчості.

3. Сюжетно – образна концепція театральної вистави або кіносценарію, що їх визначає режисер.

Драма, драматична література – літературний жанр, в ширшому сенсі зобра-ження певних подій в формі монологів або діалогів дійових осіб. Сучасна українська драматургія, як і вся європейська, грецького походження. Основні драматичні жан-ри: трагедія, драма і комедія. Лише окремі елементи драматичного стилю зустрічає-мо в староукраїнської літературі: діалоги в проповідях Кирила Турівського, спір души з тілом в його оповіданні „Про сліпця та хромця”

Історія української драматичної літератури починається з шкільних драм кінця XVII – XVIII ст. Збереглося кілька десятків текстів XVII – XVIII ст., що належать до різних малюнків: діалогів, мораліте, містерій і театральних п’єс звичайного типу.

Українська драматургія цього часу дала і початок пізнішої комедії (інтерлюдії в драмах). Відомі автори: Волкович, Дмитро Туптало, М. Довголесь, Т. Прокопович, Лащевський, Г. Комиський й інші українські драматурги. Українська драматургія мала великий вплив на південно - слов’янські та російські землі.

2.3. Марія Заньковецька

2.3.1 Між двох стихій

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Інше на тему: Марія Заньковецька

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок