Головна Головна -> Інше українською -> Біологія -> Пояснювальна записка проекту організації і розвитку заповідника “Хотимир”

Пояснювальна записка проекту організації і розвитку заповідника “Хотимир”

Назва:
Пояснювальна записка проекту організації і розвитку заповідника “Хотимир”
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
6,26 KB
Завантажень:
74
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Пояснювальна записка проекту організації і розвитку заповідника “Хотимир”


План
І. Коротка характеристика і площа господарства “Хотимир”,
його природні умови.
ІІ. Ветеринарно-санітарна оцінка угідь господарства.
ІІІ. Характеристика економічних умов території розташування
господарства.
ІV. Харчові захисні ремизи і харчові поля.
V. Облаштування годівниць, водопоїв, навісів і других
біотехнічних споруд.
VI. Підготовка диких тварин.
VII. Основні види польових і кормових культур – для тварин.
VIII. Охорона фауни.


Коротка характеристика і площа господарства “Хотимир”,
його природні умови
Територія господарства “Хотимир” загальною площею 1378 га, розташована в південно-східній частині Тлумацького району, Івано-Франківської області. Контора господарства знаходиться в кв. 12 в 30 км від контори лісокомбінату і 21 км від найближчої ж/д станції. Протяжність господарства з півночі на південь 6 км, з заходу на схід 3 км. На території господарства мисливське користування проводить Коломийський лісокомбінат об’єднання “Прикарпатліс”.
Клімат в районі розташування господарства помірно-континентальний.
Ветеринарно-санітарна оцінка
угідь господарства
В умовах розвинутого сільського господарства спостерігається посилення контактів між дикими і домашніми тваринами. Розповсюдження хвороб може відбуватися і при міграціях диких тварин (чума свиней, ящур, туберкульоз). Найбільш розповсюдженими серед диких і домашніх тварин є хвороби, викликані різними видами паразитичних червів – гельмінтів. Найбільше тяжкі наслідки в організмі тварин виникають відпрацьованими продуктами життєдіяльності гельмінтів – токсинами. Гельмінти можуть паралізувати в різних органах тварин, наносячи їм велику шкоду. При зростанні зраження дичини гельмінтами збитки можуть досягати великих розмірів (гине від 20 до 50% оленів і косуль, спостерігається великий процент загибелі у здорової пернатої дичини). Незважаючи на прямий відхід тварин, визваного гельмінтами, необхідно враховувати їх негативний вплив на темпи розмноження тварин, різке зниження їх продуктивності, вгодованості і ваги; здатність зараження іншими інфекційними захворюваннями. Найбільше гельмінтонебезпечні високобонітетні середньовікові лісові одиниці – осинники переважно листяні посадки. Тут є багато чисельні дощові черви, які є проміжними господарями паразита. Зараження кабанів відбувається при з’їданні червів протягом всього теплового періоду.
Профілактичним заходом по боротьбі з захворюванням може бути відкликання тварин в безпечне по даному виду захворювання місця шляхом підгодування білковою їжею. Ці заходи постійно враховувались мисливським господарством – всі годівниці створювались в місцях, де ймовірність зараження нижча. З метою загальної профілактики гельмінтовидних захворювань в угіддях господарства повинна бути заборона на випасання тварин, в мисливських угіддях повинна проводитись дезинфекція місць концентрації мисливської фауни, годівниць, водопоїв і др. Трупи загиблих тварин і трупні залишки знищуються шляхом згорання. Одним з найбільш небезпечних вірусних захворювань, розповсюджених дикими тваринами є сказ. Основним переносником сказу є лисиці. Для профілактики цього захворювання необхідно максимально скоротити чисельність лисиць. Спеціальні заходи по врегулюванні чисельності лисиць в мисливському господарстві не проводились.
Загальна профілактика інфекційних захворювань подібна до профілактики гельмінтів.
У всіх випадках добутих птахів і звірів загальний вигляд і поведінка яких різко відрізняється від звичайного, потрібно оглянути в місцевому ветеринарному пункті. Сюди потрібно звертатися при виявленні явного захворювання у тих чи інших тварин і при виявленні мертвих тварин.
В межах мисливського господарства випадків масового захворювання диких тварин до сьогоднішнього часу не спостерігалось, але в подальшому часі необхідно більш серйозно підходити до питання ветеринарного огляду дичини і знайдених трупів. Угіддя мисливського господарства по ветеринарно-санітарних вимогах мають хороші умови для проживання всіх згаданих видів мисливських тварин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Інше на тему: Пояснювальна записка проекту організації і розвитку заповідника “Хотимир”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок