Головна Головна -> Інше українською -> Біологія -> Лікарські рослини

Лікарські рослини

Назва:
Лікарські рослини
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
35,72 KB
Завантажень:
25
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 
Вся територія, що розташована на північний захід від р. Бистриці Солотвинської, тобто на її лівобережжі за характером рельєфу відноситься до так званої „Бистрицько-Лімницької розчленованої денудаційно-акумулятивної східчастої височини”. Вона зайнята високими та середніми за висотою терасами, виповненими великою кількістю різного уламкового матеріалу, що приносився з Карпат в передгір’я в час континентального розвитку Передкарпаття. На формування рельєфу цього району визначальний вплив мали тут поширені материнські геологічні відклади, тектонічні прояви. а також тривала дія різних зовнішніх факторів.
Отож Лівобережжя басейну Бистриці Солотвинської відзначається своєрідним і складним рельєфом, де рівнинні ділянки залишків терас чергуються із схилами різної крутизни, серед яких хитро плетуть своє мереживо протікаючі тут струмки. Береги їх часто ускладнені ярами і зсувами.
Результати пробуреної неподалік від дендропарку (на 1 км на південний захід) свердловини №1 – Івано-Франківськ, яка досягла глибини 4502 м, показали, що в геологічній будові зони беруть участь відклади (знизу вверх) сформовані протягом палеозойської, мезозойської та кайнозойської ер. Геологічний розріз палеозою представлений кембрійськими темно-сірими сланцями, кварцитовидними пісковиками; ордовікськими та силурійськими темно-сірими до чорних сланцями з прошарками світло-сірих пісковиків, вапняків і мергелів; нижньодевонськими сірими червоними аргелітами, алевролітами та пісковиками.
Їх перекривають породи, утворені в мезозойську еру. Це верхньоруські строкаті алевроліти, доломітові вапняки та верхньокрейдяні гладконітові піски, світло-сірі вапняки з включеннями чорних кремнів, глинисті вапняки, пісковики та пісчані мергелі.
Верхню частину розрізу складають відклади неогенового періоду кайнозойської ери. їх представляють глини з прошарками пісковиків і вапняків, масивні гіпси і сірі, зеленувато-сірі глини з топкими прошарками туфів, алевролітів та пісковиків. Товщею вищезгаданих глин залишився в даному районі етап формування відкладів в умовах морського басейну і на зміну прийшов сучасний, континентальний етап осадкоутворення.
1.2 Що триває практично від верхів неогену до наших днів, тобто практично охоплює весь четвертинний період (понад 1 млн. років).
Четвертинні відклади за даними буріння двох свердловин в межах дендропарку, представлені двома горизонтальними нижній – олюбіального походження, складений кварцовим піском від дрібнозернистого до грубозернистого, жовтого кольору та гравієм. Серед них зустрічаються уламки згладженої форми, які за розмірами відповідають гальці. Загальна потужність цього горизонту досягає 3-х метрів.
Верхній горизонт виповнюють бурі ??видні суглинки, потужність яких у свердловині , що пробурена біля краю поверхні тераси , складає 16, а в тій, яка знаходиться нижче по схилу до струмка – 9 метрів. таким чином, загальна потужність четвертинних утворень в заповідному об’єкті коливається в межах 12-19 метрів.
1.3 Ґрунти дендропарку відносяться до дерново-середньо сильнопідзолистих поверхневооглеєних , переважно суглинистих. Залягають вони на давно алювіальних воднольодовикових відкладах та лесовидних породах. Ще до другої Світової війни на цих землях були проведені меліоративні роботи.
У ґрунтах низький вміст гумусу (в одному шарі в середньому 1,8-2,2). Вони мають нетривку структуру і легко запливають під час дощу, а при підсихання утворюють кірку. Ці ґрунти кислі (ph змінюється від 3,86 до 4,80) і потребують вапнування. Зроблені аналізи ґрунту з різних місць дендропарку показали, що їх засоленість коливається від 80 до 144 мг/кг; сірки – 5-15,4 мг/кг; хлоридів – 1,3-3,1 мг/кг; фторидів – 0,2-0,9 мг/кг. Для підвищення родючості потрібно вносити як органічні, так і мінеральні добрива.
1.4 Як уже згадувалось, територія дендропарку перетинає струмок, який бере свій початок приблизно 1,5 км північно-західніше з уступу шостої надзаплавної тераси. Дзеркало води у струмку в дендропарку понижується від 279 до 276 м над рівнем моря.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 



Інше на тему: Лікарські рослини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок