Головна Головна -> Інше українською -> Інформатика, комп'ютери, програмування -> Утиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера. Архітектурні модулі Windows-NT

Утиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера. Архітектурні модулі Windows-NT

Назва:
Утиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера. Архітектурні модулі Windows-NT
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
17,31 KB
Завантажень:
21
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
на тему:
Утиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера. Архітектурні модулі Windows-NT


1. Утиліти загального використання в ОС Unix
UNIX або Unix (читається як Юнікс) — це група переношуваних, багатофункіональних і багатокористувацьких операційних систем (ОС). Перша система UNIX була розроблена наприкінці 1960-х — початку 1970-х років у підрозділі Bell Labs компанії AT&T. З тих пір була створена велика кількість різних UNIX-систем. Юридично лише деякі з них мають повне право називатися «UNIX»; інші ж, хоча і використовують подібні концепції і технології, поєднуються терміном «UNIX-подібні» (англ. Unix-like).
Утиліта (англ. utility чи tool) — програмний продукт, призначений не для вирішення якої-небудь прикладної задачі, а для вирішення допоміжних задач.
Так комп'ютерні утиліти можна розділити на дві основні групи:
Утиліти сервісного обслуговування комп'ютера, утиліти розширення функціональності та інформаційні утиліти.
Класичні утиліти Unix забезпечують базову функціональність будь-якої POSIX-сумісної системи. Власне кажучи, у вільних POSIX-системах вони в чистому виді не зустрічаються через ліцензійні розуміння. Однак тут виявляються їх аналоги, розроблені в рамках проекту GNU (їх звичайно так і називають - GNU-утиліти) чи різних BSD-проектів. Причому ні ті, ні інші нітрохи не поступаються своїм проприетарним прототипам у функціональності, а найчастіше і перевершують їх у багатьох відносинах.
В більшості комерційних Unіх'ів уже давно не використовуються власне утиліти з власне Unix (тобто System V) - звичайно вони замінені на BSD-аналоги, благо ліцензія останніх це дозволяє. І тому це сімейство програм прийнято називати базовими утилітами, без розходження їх походження.
Базові утиліти служать для забезпечення базової функціональності системи (зокрема, вони - невід'ємна частина всіх загальносистемних сценаріїв). Однак цим значення базових утиліт не вичерпується: серед них міститься достатня кількість інструментів для рішення всіляких задач користувача, адміністратора, розроблювача. Саме вони символізують собою цілісність POSIX-систем, роблячи їх самодостатніми. Не те щоб у реальному житті можна обійтися без різних допоміжних додатків, у тому числі і важких. Але базовий інструментарій, при належному його знанні, дозволяє легко і просто (часом простіше, ніж спеціалізовані програми) вирішити безліч цілком реальних користувальницьких задач.
Перший стиль упорядкування - по призначенню. Тут можна виділити команди користувальницькі, адміністративні і розроблювача. І не потрібно думати, що перші потрібні тільки користувачу, другі - тільки сисадміну, а треті - лише программеру.
Під користувальницькими можна розуміти команди управління даними (файлами і їх вмістом). Адміністративні команди призначені для управління системою. Але на настільній машині кожний користувач звичайно - сам собі root, і проблему підключення нового диска (і навіть монтування дискети) за нього ніхто не вирішить. Ну а команди для розробників потрібні не тільки для створення нового геніального софта, але і для зборки вже створеного.
Саме такий спосіб реалізується в Free- і інших BSD. Де усі компоненти базового набору розміщаються в кореневому каталозі й основних галузях каталогу /usr (а весь додатково встановлюваний софт - винятково в каталозі /usr/local).
Другий стиль впорядковування, ортогональний першому, реалізується в Linux (і особливо послідовно проводиться в source based його дистрибутивах). Це - впорядкування по приналежності до іменованих наборів утиліт, що часто іменуються пакетам (packages); зокрема, саме як packages вони фігурують у Linux from Scratch Герарда Бікманса.
Стилі впорядкування по призначенню і по приналежності - ортогональні, але не в Евклідовому просторі. І тому одні команди з деякого пакета можуть потрапити в групу користувача, деякі - в адмінську. А іноді та сама команда може виступати в різних іпостасях.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Інше на тему: Утиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера. Архітектурні модулі Windows-NT

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок