Головна Головна -> Інше українською -> Культура -> Глина – сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва

Глина – сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва

Назва:
Глина – сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
8,66 KB
Завантажень:
107
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Пошукова робота
з декоративно-прикладного мистецтва
на тему:
Глина – сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва.


Вступ
Існуюча наукова гіпотеза (думка) твердить про початок діяльності людини в старокам'яну добу (палеоліт) (100000 р. до н.е.) в т.зв. мустьєрську добу. В цю добу людина навчилась видобували вогонь і разом з цим обробляли глину, готуючи примітивний посуд для своїх потреб.
Перші витвори мистецтва з глини (статуетки) датуються 23000 р. до н.е.
На території України поява таких статуеток відноситься до доби пізнього палеоліту (епохи оріньокська-солютрейська-мадленська – 25000-15000 р. до н.е.).
Біля 9000 р. до н.е. в Японії склалася культура Дзйомон – ремісники оздоблюють глиняний посуд узорами.
Ще в новокам’яну добу (неоліт) (7000-6000 р. до н.е.) на території України людина починає виробляти посуд з глини з різними прикрасами і гончарство дуже облегшує життя.
Найстаріші будови в Західній Азії із цегли-сирцю датуються біля 8000 р. до н.е. А побудова першого міста Чатал-Хююк (Турція) із цегли-сирцю датується біля 6000 р. до н.е. В будинках, що прилягли один до другого споруджених із цегли-сирцю в цей час жило більше 5000 мешканців. В головній кімнати будинку цього міста стояли лавки на яких сиділи і спали були місця для ватри і піч. Міщани займалися зброярством, ткацтвом і гончарством. Біля 4500 р. до н.е. широкого розмаху набирає гончарство в Намібії.
Ще в кам’яному віці в Китаї будували глинобитне житло з дахом в формі конуса, а починаючи десь біля 5000 р. до н.е. стали будувати їх із цегли сирцю.
Біля 4000 р. до н.е. мешканці західного побережжя Африки виготовляють глиняний посуд.
Біля 2500 р. до н.е. в долині ріки Інд (Індія) великими містами були Харапп, Мохенфно-Даро та Лахол. Харап і Мохенджо-Даро зайняли площу біля двох квадратних кілометри. В кожному місті будували храм, громадські басейни для омивання з підігрівом води, великі споруди (можливо дитинці) та зерносховища.
Будинки будувались двохповерховими із випаленої цегли і для захисту від вологи стіни і дахи покривались бітумом. Місто процвітало на протязі 1000 років. І біля 1700 р. до н.е. воно було зруйноване землетрусом і наводненням.


1. Класифікація глин і визначення показників
Глини, як сировина для кераміки, представляють собою групу гірських порід, які складаються із глинистих мінералів і являються сировиною для кераміки класифікуються за слідуючи ми ознаками:
за вогнетривкістю;
за вмістом оксиду алюмінію (Al2O3);
за вмістом красячих оксидів (Fe2O3 і TiO2);
за вмістом водорозчинних солей;
за мінеральним складом;
за вмістом тонко диспансерних фракцій;
за вмістом тонкодисперсних фракцій;
за вмістом крупнозернистих включень;
за пластичністю;
за механічною міцністю на згиб в сухому стані;
за стікаємостю;
за вмістом вільного кремнезему.
Показники за даною класифікувати встановлені Держстандартом 9169-75, який діє на даний час.
Визначення показників якості глинистої сировини повинно проводитись:
вогнетривкість – Держстандарт 4069-69;
вміст оксиду алюмінію (Al2O3) – Держстандарт 2642.1-71;
вміст хлор-іонів в водяні витяжці – Держстандарт 21216.7-75
вміст кальцію і магнію в водяній витяжці – Держстандарт 21216.6-75;
вміст сульфат-іонів в водяній витяжці – Держстандарт 21216.8-75;
вміст двоокису вуглецю – Держстандарт 21216.5-75;
мінеральний склад – Держстандарт 21216.10-75;
вміст тонко диспансерних фракцій – Держстандарт 21216.2-75;
вміст крупнозернистих домішок – Держстандарт 21216.4-75;
пластичність – Держстандарт 21216.1-75;
міцність – Держстандарт 19609.22-74;
спікаємість – Держстандарт 21216.9-75;
вміст вільного кремнію – Держстандарт 21216.3-75
2.1. Глина в природі
Глина в сухому стані – кусковий сипучий матеріал дуже різноманітний за своїм складом і властивостями мінеральних сумішей, які при замочені водою набирають пластичних властивостей, здатні формуватись, висихати та при випалюванні перетворюватися в щільний матеріал.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Інше на тему: Глина – сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок