Головна Головна -> Інше українською -> Культура -> інша робота безкоштовно: Читаючи Монтеня

Читаючи Монтеня / сторінка 6

Назва:
Читаючи Монтеня
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
25,94 KB
Завантажень:
14
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Наука, а тим більш філософія, на думку Монтеня, повинна викликати в учнів радість і задоволення. Корисно також викладати цю науку дітям, адже крім того, що вона вчить дивитися на життя не з обивательського погляду, «...немає нічого іншого настільки милого, бадьорого, радісного, ледь не сказав пустотливого...», ніж філософія.

Скептицизм - за і проти

Монтень, як продовжувач скептицизму, вважав, що судити навіть про найбільш достовірне слід з дуже великою обережністю: «Наймудріша людина у світі на питання, що вона знає, відповіла, що знає тільки те, що вона нічого не знає. Більшість того, що ми знаємо, являє собою лише незначну частку того, що ми не знаємо». Скептицизм Монтеня спрямований тут не проти розуму, а проти середньовічної схоластики, яка могла «порозумувати», абстрактно вибудувати будь-яку схему, але не могла працювати з конкретним знанням, не могла йти від конкретного до загального, і навпаки.

Монтень закликає кожного відповідати за свої слова, тому що саме безвідповідальність призводить до словесних зловживань. Стверджувати те, чого не знаєш, говорити про те, чого не бачив, — це найглибше неуцтво. «Починаєш ненавидіти. Все правдоподібне, коли його видають за щось непохитне. Я люблю слова, що пом'якшують сміливість наших тверджень і вносять у них якусь помірність: «можливо», «ймовірно», «почасти», «кажуть», «я гадаю» і тому подібні, — пише Монтень. — І якби мені довелося виховувати дітей, я б так ретельно вкладав їм у вуста ці вирази, що свідчать про сумніви, а не про рішучість: «що це означає», І «я не розумію», «можливо», — що вони й у шістдесятилітньому віці поводилися б, як учні, замість того, щоб удавати з себе, як вони звикли, докторів наук, ледь досягнувши десятилітнього віку».

Будь-яке підняте питання можна розглядати односторонньо, з особистих позицій, а це вже є неуцтвом, тому що інші аспекти залишаються не охопленими увагою. Визнати своє неуцтво означає знайти в собі силу й мужність, що часом не поступається знанню.

Якщо досить коректно і м'яко розглянути, наприклад, такий вираз, як «я знаю», то він виглядатиме приблизно так: «на тому рівні можливості пізнання, на якому я знаходжуся, і при використанні всіх способів і засобів пізнання, які я маю у своєму розпорядженні, при наявності в мене інформації й відомостей з цього питання певного обсягу і певної вірогідності, я припускаю наявність таких ось відомостей». Якщо говорити про емоційне сприйняття цієї фрази опонентами, то деякі з них сприймуть В як більш-менш достовірну і таку, що має право на існування, інші — як нонсенс. Однак певна чіткість і коректність у сприйнятті цього висловлення повинна все ж таки з'явитися, що, цілком імовірно, забезпечить взаєморозуміння співрозмовників, і вони зможуть розглянути кілька сторін поставленої перед ними проблеми.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Інше на тему: Читаючи Монтеня

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок