Головна Головна -> Інше українською -> Державне регулювання -> Характеристика факторів стримування прямих іноземних інвестицій в Україну

Характеристика факторів стримування прямих іноземних інвестицій в Україну

Назва:
Характеристика факторів стримування прямих іноземних інвестицій в Україну
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
40,69 KB
Завантажень:
82
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Зміст

1. Фактори стримування прямих іноземних інвестицій в Україну

2. Складність реєстрації суб'єктів господарювання

3. Корпоративне законодавство

4. Антимонопольні положення

5. Неврегульовані питання у фінансовій сфері, недосконалість і змінюваність законодавства з оподаткування

6. Список використаної літератури

Фактори стримування прямих іноземних інвестицій в Україну

Іноземним інвесторам, які вже розгорнули широкомасштабну діяльність на території України, було запропоновано визначити й оцінити основні проблеми і перешкоди на шляху такої діяльності. Отримані відповіді узагальнено в табл. 23.

Вражає той факт, що всі вказані у відповідях типові перешкоди на шляху ПП в Україну зазначені і у спеціальній літературі. Іноземні інвестори вважають вплив цих чинників суттєвим. Навіть та перешкода, яку визнано найменш вагомою (проблеми з виходом на внутрішній та зовнішні ринки), має досить високий показник: СВ = 2,16. Цей чинник також відчутно стримує ПП, хоча його вплив є слабшим порівняно з іншими чинниками.

Як свідчать дані опитування, найбільшою перешкодою є "нестабільне та надмірне регулювання". Наступні місця в рейтингу посідають "нечітка правова система", "мінливість економічного середовища" та "корупція". Варто зауважити, що на відміну від інших груп інвесторів інвестори-підприємці визнали ці фактори менше важливими. Це пояснюється тим, що інвестори-підприємці здатні швидше пристосовуватися до місцевих умов провадження бізнесу.

Наступним чинником, що стримує надходження ПП в Україну, визнано великий податковий тиск. Серед перешкод названо також проблеми щодо встановлення чітких прав власності, низький рівень доходів громадян, труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами. Втім, ці чинники справляють невеликий вплив на діяльність інвесторів-підприємців і майже не позначаються на роботі інституційних інвесторів. Для інвесторів-підприємців (СВ = 1,33) складнощі зі встановленням чітких прав власності є вагомішою перешкодою, ніж для інших груп респондентів, ймовірно, через більшу чутливість невеликих інвесторів до невизначеностей, що виникають за умов існування нечітких прав власності.

Останні позиції в рейтингу основних перешкод на шляху ПП займають “мінливість політичного середовища”, “відсутність інфраструктури” і “проблеми з виходом на внутрішній та зовнішні ринки”, що загалом трактовані як другорядні проблеми. Для інвесторів, які здійснюють виробничу діяльність (ТНК та інвестори-підприємці), однією з поважних перешкод виявився доступ до ринків, водночас для ТНК та міжнародних фінансових організацій чи не найбільше значення має політична нестабільність. Проблеми, пов’язані з експортом продукції на інші ринки, інвестори визнали несуттєвими. Втім, такі відповіді аж ніяк не свідчать про відсутність експортних бар’єрів в Україні. Одержані дані вказують на недостатню експортну активність, що є типовою лише для іноземних інвесторів, орієнтованих на пошук ресурсів і підвищення ефективності виробництва. Отже, маємо ще один непрямий доказ домінування в Україні інвестицій, спрямованих на пошуки ринків збуту.

Розглянемо докладніше зазначені перешкоди, насамперед організаційного характеру.

Складність реєстрації суб'єктів господарювання

Реєстрація компанії та її інвестицій є першою перешкодою для іноземного інвестора, який прийняв рішення розпочати бізнес в Україні на основі законної підприємницької діяльності.

Порядок реєстрації головним чином врегульовано у ст. 8 Закону України "Про підприємницьку діяльність" від 26 лютого 1991 р. та у постанові Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію комерційних підприємств" від 26 січня 1996 р. Вимоги щодо реєстрації юридичних осіб обмежуються вимогами, наведеними в Законі. Більшість необхідних документів відповідає документам, потрібним для реєстрації компанії в інших країнах. Деякі документи, наприклад дозволи Антимонопольного комітету та ідентифікаційний код Держкомстату, є додатковими вимогами, які часто потребують багато часу для їх отримання, але є доцільними. Незважаючи на це реєстраційні органи намагаються надавати перевагу внутрішнім розпорядженням, а не положенням відповідного законодавства. Вони дуже винахідливі у створенні "додаткових вимог" і віднаходженні причини відмовити у реєстрації. Найрозповсюдженішою "додатковою вимогою" при реєстрації є "обов'язкові платежі до фонду соціального забезпечення реєстраційного органу". Ще однією додатковою вимогою, яку часто використовують реєстраційні органи, є подання інших документів, наприклад сертифікату на власність приміщень, орендованих особою, яка бажає зареєструватися. Відомо також, що органи реєстрації вимагали фіксації, наприклад, внесків до статутного фонду до звітів бухгалтерії ще до реєстрації. При цьому органи реєстрації не визначали, яким чином можна внести щось у звіти бухгалтерії неіснуючої юридичної особи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Інше на тему: Характеристика факторів стримування прямих іноземних інвестицій в Україну

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок