Головна Головна -> Інше українською -> Державне регулювання -> інша робота: Фінансове інвестування

Фінансове інвестування / сторінка 2

Назва:
Фінансове інвестування
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
43,96 KB
Завантажень:
195
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
У цьому постійному русі ринку інвестиційних інструментів реалізується механізм заохочення інвесторів до найефективнішого використання капіталу, а також механізм врівноваження попиту і пропозиції, конкурентності інвестиційного середовища, що заохочує інвесторів до нових пошуків недооцінених ринком інструментів.

Згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між емітентом та їх власником, можуть передбачати поточні доходи (у вигляді дивідендів або процентів), а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери як об'єкти купівлі-продажу мають поточну ціну і можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери після інвестиційної операції їх придбання потребують спеціальної процедури перереєстрації прав власності за рахунок різних форм передавального запису. Цінні папери на пред'явника у разі зміни власника не потребують спеціальних реєстраційних процедур, обертаються вільно і мають значно більший потенціал ліквідності як інструмент фінансового інвестування.

За рахунок своєї ліквідності цінні папери можуть використовуватися як засіб розрахунків, як застава, як засіб накопичення або збереження коштів.

Інвестиційна якість цінних паперів цілком залежить від оцінки фінансово-господарської спроможності та перспектив їх емітента. Емісія цінних паперів є спеціально визначеною законодавством процедурою: емітент (фізична, юридична особа або держава в особі свого уповноваженого органу) бере на себе боргові або майнові зобов'язання й обов'язки підтримувати емітовані цінні папери і їх майбутніх власників.

Усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з випуском цінних паперів, емітент має виконувати у встановлені терміни і в обсягах, визначених законодавством і декларацією щодо випуску цінних паперів.

Найпоширенішими типами цінних паперів можна вважати:

• акції;

• облігації державних і місцевих позик;

• казначейські зобов'язання;

• облігації юридичних осіб;

• векселі;

• ощадні банківські сертифікати;

• інвестиційні сертифікати.

Акція засвідчує пайову участь інвестора у статутному капіталі акціонерного товариства (AT) і забезпечує право власності на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майбутнього прибутку (дивідендів), на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства. Акції не гарантують прибутку, і їх власник несе всі інвестиційні ризики акціонерного товариства.

Якщо акції привілейовані, то їх власник має переважне право (у вигляді, наприклад, фіксованого відсотка до номіналу акції незалежно від того, чи має прибуток AT) на отримання дивідендів, першочергове право на частину майна в разі ліквідації акціонерного товариства. Але це "привілеї" в обмін на відмову брати участь в управлінні AT (не голосувати на зборах акціонерів).

Дивіденди за акціями виплачуються за рішенням зборів акціонерів, за підсумками діяльності AT за минулий рік за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні AT після податкових та інших платежів у бюджет і процентів за кредит. Дивідендна політика є важливою складовою інвестиційної привабливості акцій як об'єкта інвестування.

Облігація є борговим документом, який засвідчує факт передачі на умовах повернення інвестором грошових коштів (з відсотками) її емітенту. Облігація підтверджує зобов'язання емітента виплатити номінальну вартість облігації та обумовлений дохід (наприклад, регулярні поточні фіксовані проценти) у передбачений термін.

Емітентами облігації можуть бути органи державної чи місцевої влади та юридичні особи (підприємства). Відповідно джерелами виконання умов повернення боргових зобов'язань стають доходи державного або місцевого бюджетів і прибуток підприємств — емітентів облігації.

Облігації можуть бути іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними, внутрішніми (для українських юридичних осіб) і зовнішніми (для іноземних інвесторів), такими, що обертаються вільно, (без обмежень) або з обмеженим колом обігу.

Казначейські зобов'язання — це боргові цінні папери держави, які свідчать про внесення фізичною особою відповідної суми коштів до бюджету і про отримане нею право повертати цей борг з виплатою додаткового доходу. Казначейські зобов'язання випускаються на пред'явника; для розміщення винятково серед фізичних осіб бувають довгостроковими (5-Ю років), середньостроковими (1-5 років), короткостроковими.

Ощадним сертифікатом засвідчується факт депонування банком коштів фізичної чи юридичної особи (вкладника) і їхнє право на отримання після закінчення встановленого терміну вкладеної суми плюс відсотки. Ці інструменти позики можуть бути строкові (під визначений відсоток і термін), до запитання (без встановлення терміну, що вигідніше вкладнику, але при меншому відсотку), іменні та на пред'явника.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Інше на тему: Фінансове інвестування

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок