Головна Головна -> Інше українською -> Екологія -> Форельний туризм

Форельний туризм

Назва:
Форельний туризм
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,90 KB
Завантажень:
315
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Жителі Закарпатської області запроваджують новий вид туризму — форельний. Делікатесною рибою, вирощеною в національному природному парку ”Синевир” у Міжгірському районі, планують зарибнити озеро та ріки Міжгірщини.

Рибу розводять в урочищі Чорна Ріка поблизу сіл Синевир та Синевирська Поляна. Рибники розташовані глибоко в лісі, тому машиною проїхати до них неможливо. Наглядає за ставами лісівник із Синевира Михайло Нірода, 48 років, із дружиною Христиною, 46 років, та сином Михайлом, 22 роки. Пані Христина сторожує господарство, а син — лісовий інспектор.Форелеве господарство в Чорній Ріці розвивалося з початку 80-х років. Після паводків 1998-го та 2001 років територію затопило, інкубатори змило. Чотири роки тому, коли на Закарпатті почала зникати риба, Ніроди та лісничий Михайло Попадинець, 49 років, вирішили відновити розплідник. Вони самі полагодили стару хату-сторожку, облаштували територію, обладнали ставки та зробили інкубатори. Потому пан Михайло з сином виловили з гірських потічків 12 стругів. Із трьох пар розвели продуктивне маточне поголів’я та молодняк. — Форель під час нересту треба доїти, — зустрічає нас Попадинець. — Потім штучно запліднені ікринки закриваємо у спеціальні інкубатори. Щойно починають з’являтися мальки, переводимо їх до спеціальних апаратів-шустів, у яких рибки виростають до чотирьох сантиметрів. Кожен із п’яти шустів уміщає до 10 тисяч ікринок. За два місяці малька випускаємо у ставки з молодняком.
Годують рибу жовтком відварених курячих яєць, сиром.
— Ніроди тримають удома корову й щодня готують свіжий сир, — говорить Попадинець. — А я домовляюся за комбікорм, купую за власні гроші яйця. Фінансування рибників дуже мізерне. Підходимо до ставків. Їхня глибина — майже метр. Над кожним проведено освітлення, облаштований штучний водоспад. По спеціальному дерев’яному кориту холодна вода затікає в рибники, постачаючи туди свіжий кисень. Узимку труби, якими качають воду, утеплюють. Форель не любить стоячої води — гине в ній.
Дорослу рибу Ніроди годують токаном із кукурудзи та комбікормом.
— Ще форельки люблять комах, — каже лісничий. — Щовечора вмикаємо на дві години світло, й на нього злітаються комахи. Риба вистрибує з води й ловить їх.

Випускати форель ”на волю” вирішили наступного року. Зарибнять Синевирське озеро та річки регіону. Селяни пропонують туристам новий різновид відпочинку — форельний туризм. Щодня із червня до вересня тут десятки туристів. Із наступного року гостей почнуть ознайомлювати з усіма стадіями розвитку риби — від ікринок і до дорослих особин.
— Ми не дозволяємо туристам вудити, — пояснює Попадинець. — Однак 2008-го запустимо потужніший форельник, який розташований за старою греблею, — махає рукою у протилежний бік.—От тоді подумаємо про вилов. Поки що вхід до форельників безплатний.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Форельний туризм

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок