Головна Головна -> Інше українською -> Екологія -> б'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм

б'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм

Назва:
б'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
34,13 KB
Завантажень:
447
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 
1. Об”єктивні умови розвитку еколого-правових норм
Об'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм — реально існуючі природні і соціальні умови виникнення і становлення за-гальнообов'язкових правил в галузі викорис-тання природних ресурсів, збереження (охо-рони) природного довкілля та захисту люди-ни від несприятливого навколишнього природного середовища.
Життєво необхідні екологічні потреби : Матеріальні, Біологічні (фізіологічні), Духовні(естетичні)
Форми задоволення екологічних потреб - Використання природних ресурсів; Збереження (охорона) природного довкілля та його компоненті; Захист (охорона) людини від несприятливого (небезпечного) стану природ-ного довкілля.
Способи задоволення (забезпечення) екологічних інтересів – Регулятивні; Забезпечувальні (дозволи, обмеження, заборони, регламенти, державно - правові екологічні норми)
2. Поняття управління в галузі екології
Управління в галузі екології — урегульовані правовими нор-мами суспільні відносини, в яких реалізується діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, гро-мадських об'єднань, що спрямована на забезпечення ефек-тивного використання природних ресурсів, охорони на-вколишнього природного середовища, екологічної безпе-ки юридичними і фізичними особами, дотримання еко-логічного законодавства, попередження екологічних пра-вопорушень та захист екологічних прав громадян
Ознаки управління в галузі екології
Різновид соціального управління що регламентується правовими нормами
2) Система правових норм, які регулюють суспільні відносини щодо управлін-ня в галузі екології, визна-чає його мету і завдання, функції в цій сфері, повно-важення і функції суб'єк-тів управління, права і обов'язки фізичних і юридич-них осіб та порядок їх взає-мовідносин
3) В основу управління в галузі екології покладено цілеспрямовану діяльність органів держави, місцево-го самоврядування та гро-мадських об'єднань (суб'єктів управління)
4) Діяльність суб'єктів управління спрямована на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони навко-лишнього природного се-редовища, екологічної без-пеки
5) Функції суб'єктів управ-ління передбачають орга-нізацію, погодження, ко-ординацію і контроль за ді-яльністю інших суб'єктів управлінських правовідно-син.
6) Державно-правове за-безпечення дотримання вимог екологічного зако-нодавства, попередження і 'упередження екологічних правопорушень та заходів щодо захисту екологічних прав громадян
3. правовий режим заповідників і заказників
З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про природно-заповідний фонд України” - Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають
під особливою охороною.
До природно-заповідного фонду України належать:
природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;
пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Інше на тему: б'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок