Головна Головна -> Інше українською -> Екологія -> Закарпаття: до можливих паводків слід готуватися завчасно

Закарпаття: до можливих паводків слід готуватися завчасно

Назва:
Закарпаття: до можливих паводків слід готуватися завчасно
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,22 KB
Завантажень:
305
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Закарпаття: до можливих паводків слід готуватися завчасно.
Здавалося б, що такі явища, як паводок та повінь - це процеси, які людина майже не здатна контролювати. Свідченням тому - повені 1998 та 2001 років на Закарпатті продовжують залишатися в пам'яті більшості закарпатців. Страхітливий гуркіт вируючої води, перекинуті нестримним потоком автомобілі, зруйновані будинки, люди, в яких вода забрала все нажите непосильною працею..., і як наслідок - п'ять тисяч повністю зруйнованих будинків та двадцять тисяч пошкоджених, понищені гідрозахисні споруди, виведені з ладу сотні кілометрів доріг. У 2004 році з подібним "армагедоном" познайомилися мешканці Західної України та Криму. Втім руйнівні повені притаманні майже для всієї території України, саме вони завдають найбільших збитків людям, економіці та навколишньому середовищу.
Закарпаття чи не перший в Україні регіон, який почав вживати заходів щодо їх попередження. І якщо під час самих повеней та паводків протиставити їм можна тільки хіба що зусилля аварійних служб та оперативно-рятувальних підрозділів МНС, то запобігти їм, або бодай зменшити їх нищівні наслідки в силах органів місцевої влади. Приклад, досвід невеликого Закарпаття, де сьогодні тривають роботи з подолання наслідків повеней 1998 та 2001 років та відповідні роботи щодо попередження їх можливого виникнення у майбутньому. Окрім постійного моніторингу гідрологічного режиму, а з часу останньої повені кількість гідрологічних постів у регіоні збільшилася майже вдвічі, вживаються заходи щодо забезпечення протипаводкового захисту населених пунктів та територій.
Особлива увага приділяється підмостовим руслам річок, зокрема - їх пропускній можливості в період підвищення рівнів води та взимку під час льодоходів. З останньою проблемою Закарпаття стикнулося цієї зими, коли на р. Уж в районі села Кам'яниця Ужгородського району утворився льодовий затор. Завдяки попередньо вжитим заходам небезпеки вдалося уникнути, а це, в свою чергу, стало підтвердженням необхідності та користі цього напрямку роботи.
Оскільки стан підмостових русел та мостових опор суттєво впливає на пропуск води під час паводків, їх стан постійно перебуває під наглядом відповідних служб і, зокрема, УМНС України в Закарпатській області. А для того, аби переконатися у їх здатності та готовності здійснити безаварійний пропуск льодоходу та дощових паводків, зацікавлені відомства час від часу здійснюють спільні рейди по їх перевірці. У ході останнього такого рейду у Великоберезнянському, Перечинському та Ужгородському районах було обстежено чотирнадцять великих та середніх автомобільних мостів та тридцять вісім дренажних труб і коробів.
Під час рейду найчастіше доводилося зустрічатися з таким недоліком, як "захаращення" підмостових русел річок. Таке скупчення гілляк, а то й цілих стовбурів дерев під час паводку здатне не тільки стримувати прохід води, але й сприятиме нагромадженню інших, а це може призвести до непередбачуваних наслідків.
З подібним "захаращенням" довелося зустрітися між проміжковими опорами залізобетонного мосту через р. Латориця (автодорога Ужгород-Демічі), де утворився затор. Наслідок - два підмостові прольоти практично не функціонують, що, у свою чергу, призвело до перекриття русла річки на 60 відсотків.
Іншою, але не менш важливою, проблемою є гравієві наноси, які фактично були виявлені в районах усіх перевірених мостів. Вони також заважають безперешкодному пропуску води. Чи не найбільші з них утворилися впродовж літа на річці Уж в районі Перечина та на автодорозі Великий Березний-Чорноголова-Дубриничі, де язики гравію сягають близько 50 метрів. Аналогічна ситуація склалася й на під'їзді до молодіжного міжнародного табору "Верховина" біля села Кам'яниця, що на Ужгородщині. Тут ширина наносу гравію складає близько 10 метрів, а довжина - понад 100.
Причиною появи наносів фахівці вважають розташування поблизу діючих мостів їхніх старих напівдемонтованих "колег", від яких залишилися опори. Зокрема, в Перечині старий недемонтований міст призвів до утворення наносу деревини на 3-тю проміжкову опору об'ємом близько 60 кубічних метрів та до замулення підмостового русла діючого.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Закарпаття: до можливих паводків слід готуватися завчасно

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок