Головна Головна -> Інше українською -> Економічна теорія, Політекономія -> Відносини власності: їх типи і форми. Новітні тенденції у розвитку відносин власності. Види інфляції. Дезінфляція, дефляція. Стагфляція. Основні види інфляції в Україні.

Відносини власності: їх типи і форми. Новітні тенденції у розвитку відносин власності. Види інфляції. Дезінфляція, дефляція. Стагфляція. Основні види інфляції в Україні.

Назва:
Відносини власності: їх типи і форми. Новітні тенденції у розвитку відносин власності. Види інфляції. Дезінфляція, дефляція. Стагфляція. Основні види інфляції в Україні.
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
22,32 KB
Завантажень:
407
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Контрольна робота
на тему:
Відносини власності: їх типи і форми. Новітні тенденції у розвитку відносин власності. Види інфляції. Дезінфляція, дефляція. Стагфляція. Основні види інфляції в Україні.


І. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ: ЇХ ТИПИ І ФОРМИ.
НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ.
І.І. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ: ЇХ ТИПИ І ФОРМИ.
Соціально-економічною основою функціонування економічної системи є відносини власності.
Власність як комплекс відносин, багатомірне та багаторівневе явище і соціально-економічний процес, характеризується поліфункціональністю і полірезультативністю. Розрізняють соціальні, політичні, морально-психологічні та навіть ідеологічні аспекти власності.
Власність в економічному розумінні є історичною і логічно визначеною. Власність, що розкривається і реалізовується в площені взаємодії “людина-людина” має назву соціально-економічна власність, яка визначається ступенем розвитку продуктивних сил і характеризується системою об’єктивно обумовлених, історично мінливих відносин між суб’єктами господарювання в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, що характери-зується привласненням засобів виробництва та його результатів.
В юридичному розумінні власність відтворюється системою зв’язків “людина-річ”. Власність відображає майнові відносини , свідомі, вольові взаємозв’язки юридичних і фізичних осіб з приводу привласнення благ, що закріплюється системою відповідних прав власності.
Відносини власності є сутнісними, системоутворюючими, тобто визначають характер функціонування і розвитку комплексу відносин відтворення. Пронизують кожний його елемент, але не відбивають усієї різноманітності їхніх вторинних та інших похідних форм.
Структура власності – різноманітна. Класифікується за основними системоутворюючими і структуровизначальними критеріями:
внутрішньогенетичними;
суб’єктами і економічними рівнями;
об’єктами;
формами;
видами власгості.
Внутрішню побудову відносин власності показано на Мал.1
Відносини привласнення засобів виробництва та його результатів-основа відносин власності.
МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ
Економічні Позаекономічні
Мал. 1
Привласнення – це економічний процес, спосіб перетворення предметів, явищ природи і суспільства. Складовими є володіння, розпорядження і користування.
Володіння характеризує необмежену в часі належність об’єкта власності певному суб’єкту, фактичне панування суб’єкта над об’єктом власності.
Розпорядження – здійснюване правом прийняття планових і управлінських рішень з приводу функціонування і реалізації об'єкта власності.
Користування (використовування) – процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об’єкта власності, а також створення за його допомогою благ.
Суб’єкт привласнення власності є одночасно володарем, розпорядником і користувачем. Володар реалізує права розпорядника і користувача. Розпорядник може бути користувачем, але далеко не завжди реалізує себе як володар. Користувач окремих благ може функціонувати зовсім не реалізовуючи функції володаря і розпорядника. Проте, тільки в комплексі відносини володіння , розпорядження і користування становлять процес привласнення власності.
Відчуження – процес перетворення діяльності та здібностей людини на самостійну силу, оречевлення результатів функціонуючої індивідуальної та суспільної праці зперетворенням власності суб’єктів на об’єкти економічних відносин.
Поряд з власником завжди присутній невласник. Привласнити можна тільки те, що відчужується. Акт привласнення об’єкта власності одним суб’єктом є одночасно моментом відчуження його для іншого суб’єкта.
Процеси привласнення і відчуждення – це дві діалектичні сторони сутнісних відносин власності. Протиріччя в системі “привласнення – відчуждення” є внутрішнім джерелом саморозвитку відносин власності. Саме в цьому полягає могутній позитивний заряд цього діалектичного зв’язку.
Обирати ті чи інші форми привласнення і відчуження економічних суб’єктів спонукають як об’єктивні, так і суб’єктивні обставини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Інше на тему: Відносини власності: їх типи і форми. Новітні тенденції у розвитку відносин власності. Види інфляції. Дезінфляція, дефляція. Стагфляція. Основні види інфляції в Україні.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок