Головна Головна -> Інше українською -> Економічні теми -> Інтеграція України в СОТ:перспективи і загрози

Інтеграція України в СОТ:перспективи і загрози

Назва:
Інтеграція України в СОТ:перспективи і загрози
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
4,74 KB
Завантажень:
87
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Доповідь на тему:
Інтеграція України в СОТ:
перспективи і загрози.


Інтеграційні процеси в світі та значення в них СОТ.
Характерною ознакос світової економіки сьогодні є значна її інтегрованість. В наш час немає і не може бути жодної економічниї системи, яка б була повністю самодостатньою і незалежною від зівнішнього економічного впливу. Проте, найвираженіше процеси зближення і взаємовпливу проявляються між економічними системами розвинених країн. Тут ці процеси зачіпають всі галузі національної економіки, всі складові економічного життя суспільства.
Відомий український економіст С. В. Мочерний стверджує, що всі процеси інтеграції об'єктивно зумовлені дією певних факторів: формуванням міжнародного поділу праці, розгортанням НТР, інтернаціоналізацією господарського життя, зближенням між підприємствами різних країн.11 Див: Мочерний С. В. Економічна теорія: Посібник. – К.: Видавничий центр
"Академія", 2002 – 656 с.
До переліку цих факторів можна додати ще й значне культурне, інформаційне, наукове зближення держав, що спостерігається останнім часом.
На сьогоднішній день провідну роль в інтеграційних поцесах почали відігравати міжнародні економічні організації. Це різного роду інвестиційні, торговельні, інформаційні об'єднання держав, створені для досягнення спільних цілей в різних сферах економіки.
Швидкий розвиток міжнародної торгівлі спонукав світову спільноту створити таку організацію, яка б встановлювала правила і контролювала їх виконання у сфері зовнішньоторговельних операцій зовнішньої економіки. Нею стала Світова організація торгівлі (СОТ).
Створенню СОТ передувала укладена в 1946 р. низкою держав Тимчасова угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Від часу свого існування ГАТТ зазнала багато змін і реформаційних процесів. Планувалося, що ця угода припинить чинність після ухвалення статуту СОТ. Проте останнє затягнулося, і ГАТТ з "тимчасової" перетворилася на "постійну" організацію без чітко визначеної структури. До 1993 р. в ній брало участь 111 країн, а ще 30 – дотримувалися правил ГАТТ de-facto.
Корінна реформа ГАТТ відбулася на Уругвайському раунді (1986 – 1993). Тоді було скорочено і відмінено деякі тарифи і нетарифні обмеження в торгівлі, розширено компетернцію ГАТТ що регулювання послуг, інвестицій, лібералізації торгівлі сільгосппродукцією.
СОТ, як систему багатосторонніх торговельних угод, створено 1 січня 1995 р. Створення СОТ фактично стало найбільшою реформою міжнародеої торгівлі за період, що минув з кінця другої світової війни.
Сучасна ГАТТстосується лише питань торгівлі товарами. Діяльність СОТ, окрім торгівлі товарами, поширюється також на торгівлю послугами, інтелектуальною власністю. Найважливішими функціями СОТ є нагляд за дотриманням положень СОТ під час реалізації країнами своєї національтої торговельної політики та розгляд торговельних спорів.
Базовими принципами СОТ стали два положення щодо заборонення дискримінації в торгівлі – положення про "режим найбільного сприяння" та положення про "національний режим".
Ще одним принципом СОТ, який слід особливо підкреслити, є положення про природність національних законів, правил торгівлі та практики їх застосування.
Досить складною є структура СОТ (рис 1). Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, яка скликається щонайменще раз у два роки. В інші періоди керування здійснюється Генеральною Радою.
Обидва органи складаються з представників усіх країн-членів. Крім того, у структурі є: Ради, Комітети, органи з урегулювання суперечок та огляду торговельної політики, Секретаріат.
Рис. 1. Структура Світової організації торгівлі.
На відміну від більшості міжнародних організацій, до системи ГАТТ – СОТ приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна бере на себе обов'язки виконувати угоди, а організація, з свого боку, перевіряє здатність такого виконання.
Швидкість приєднання країни до СОТ залежить від рівня відповідності національного законодавства стандартам СОТ і складається з таких етапів: подання похання щодо приєднання, розгляд прохання, проведення консультації з країнами-членами СОТ, подання Меморандуму про зовнішньоторгівельний режим країни, проведення банатосторонніх переговорів, розробка Протоколу про приєднання, прийняття країни в СОТ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Інше на тему: Інтеграція України в СОТ:перспективи і загрози

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок