Головна Головна -> Інше українською -> Фінанси -> Іспит з курсу Державні фінанси Cубботович

Іспит з курсу Державні фінанси Cубботович / сторінка 15

Назва:
Іспит з курсу Державні фінанси Cубботович
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
142,00 KB
Завантажень:
256
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 
Фінансова наука виникла у середині XV століття, коли досягли повного розвитку товарно-грошові відносини й уможливилося створення фондів грошових засобів насамперед для задоволення різноманітних потреб держави. Розквіт фінансової науки почався наприкінці XV століття, Це було зумовлено необхідністю пошуку нових джерел доходів. Якраз цього часу помічено досить тісний зв'язок фінансової науки з фінансовою практикою. Найзначніші наукові дослідження кінця XVI століття належать представникові Франції Ж. Бодену в опублікованій його праці "Фінансові нерви держави" (1577 р). Першими доходами він вважав домени, регалій, а потім податки, основними видатками: забезпечення охорони території; утримання короля, князя; будівництво і ведення війн. Цього часу з'являються досить ґрунтовні роботи з фінансів італійських учених Ф. Петрарки, Бернадо, Дж. Баторо,Н. Макіавелі та інших. У XVII столітті значний внесок у розвиток фінансової науки зробили англійські вчені Т. Мен, Дж. Локк, Т. Гоббс. Основні їхні праці присвячені проблемам оподаткування. У 2 половині 17ст. була оприлюднена відома праця В. Петті “ Трактат про податки і збори”. Він вперше дає наукове трактування податків, значення грошей і економ., ціну речей. Досить вагомий внесок у розвиток фінансової науки в XVII—XVIII століттях зробили німецькі вчені-фінансисти: Л, фон Секондорф, Ф. Юсті, І. Зоннефельд. . В 1746 Юсті видає працю “Система фінансового господарства”, в якій вперше були викладені основні положення фінансової науки. Юсті вважають батьком фінансової науки. Наприкінці XVIII століття спостерігається повне пожвавлення розвитку фінансової науки. Ідеї Монтеск'є, Ж. Руссо, Д. Дідро, Д. Канта. Заслуги фізіократів у фінансовій науці полягають також у тому, що глава цієї школи Ф. Кене розробив знамениту економічну таблицю, де чітко проглядається схема взаємозв'язку фінансів, їхньої ролі в процесі суспільного відтворення, тобто процесі створення та використання суспільного продукту. Очевидно, що цей процес може відбуватися лише шляхом створення й використання фондів фінансових ресурсів. Проте найзначнішим внеском фізіократів у розвиток фінансової науки є те, що вони своєю нищівною критикою наявної тоді фінансової системи вплинули на розвиток класичної школи політичної економії. Заслугою А. Сміта є обґрунтування поділу державних витрат на загальнодержавні та місцеві, а також розробка принципів оподаткування. У другій половині XIX століття вагомий внесок у фінансову науку німецьких учених. Саме в цей час фінансова наука стає самостійною сферою знань. Цього ж часу достатньо значний внесок у фінансову науку зробив швейцарський фінансист Ж. Сісмонді. Він розглядав фінанси як засіб поліпшення життя народу. XIX століття Е. Сакс, Ф. Нітті, Е. Селігман.Рау. Загальною характерною рисою всіх наукових досліджень цього часу є те, що фінансова наука не виходила за рамки державних фінансів, тобто проблеми розглядалися лише в межах бюджетної системи. В 20 ст. на розвиток фін вплинули 2 школи: кейсианство і монетраризм. Вони використовували однакові терміні – доходи, видатки, дефіцит, але мають різні підходи до регулюванню макроекономічних процесів. Основні інструменти Кейнса: державні видатки і податки. Основний акцент – стимулювання попиту. Дефіцит бюджету розгляд як активний засіб позбавлення економ активності суб’єктів господарювання. Основні інструменти монетаристів: пропозиція грошей – це основний інструмент. Виступали за жорстке узгодження доходів і видатків бюджету. В 21 ст. Характерне поєднання економіки з психологію, соціологією і математикою.

22. Пенсійний фонд України.

ПФ є самостійною фін стру-ю, кошти якої не входять до держ бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомог. Завданнями ПФ є: 1.Забезпечення фін-ня витрат на виплату пенсій; 2.Збирання внесків призначених для пенс забезпечення та виплати допомог; 3.Участь у фін-ні програм соц підтримки пенсіонерів, інвалідів, а також у страх-ні здоров’я пенсіонерів за допомогою страх компаній; 4.Орг-я виплати пенсій громадянам, які виїхали за межі Укр; 5.Контроль за надходженням страх внесків до цього фонду; 6.Участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалення с-ми пенс забезпечення. Джерела формування: - збори на обов‘язкове державне пенсійне страхування, - суми фінансових санкцій, стягнені за порушення сплати зборів на державне ПС, - кошти ДБ на виплату окремих видів пенсій, відрахування органами місцевого бюджету 10% суми фіксованого податку, 17% від продажу спец. торгових патентів, - перерахування органами Державного казначейства 42% єдиного податку, 68% фіксованого с\г податку, - суми відсотків за користування тимчасово вільними коштами ПФ, - додаткові і спеціальні збори, - добровільні внески підприємств, населення. Платники збору:

1. Суб‘єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, юридичні, фізичні особи, які використовують працю найманих працівників,

2. Філії, відділення підприємств, що не мають статусу юр. особи,

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 
Інше на тему: Іспит з курсу Державні фінанси Cубботович

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок