Головна Головна -> Інше українською -> Географія -> Місце географії у сучасному науковому пізнанні світу

Місце географії у сучасному науковому пізнанні світу

Назва:
Місце географії у сучасному науковому пізнанні світу
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
7,48 KB
Завантажень:
186
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Доповідь на тему:
“Місце географії у сучасному науковому пізнанні світу”


МІСЦЕ ГЕОГРАФІЇ У СУЧАСНОМУ
НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ СВІТУ І СЕРЕД ШКІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Сучасна епоха науково-технічного прогресу характеризується насамперед прискореним розвитком системи наукових знань, що дедалі більше розгалужуються, поглиблюються і разом з тим взаємопроникають. Внаслідок цього виникають нові напрями і га-лузі науки з гучними, що викликають мимовільну повагу, назва-ми: молекулярна біологія, квантова електроніка, біокібернетика тощо.
На цьому фоні особливо помітне поблажливе ставлення до «старомодної» географії, яка здається мало не реліктовим пред-метом у системі наук. Справді, якщо виходити з її назви, вия-виться, що свої головні — описові — функції географія вже ви-конала. Ще в країнах Стародавнього Сходу — Єгипті, Вавілоні, Індії, Китаї — нагромаджувалися емпіричні знання про природу та суспільство, про навколишній світ. Уся енциклопедична сукуп-ність знань про природу земної поверхні і про господарство на-родів, що населяють Землю, становила предмет античної географії.
Страбон, Птолемей та інші найвидатніші географи давнини описували країни, материки, океани, взаємне розташування їх, клімат, грунти, води, рослинний і тваринний світ. Ці знання були життєво необхідні людям з моменту виникнення людської цивілі-зації. Тому не випадково географію називають найдавнішою нау-кою про Землю.
Можна виділити кілька етапів у «відносинах» географії з навколишнім світом. Спочатку, на перших стадіях суспільного розвитку, коли окремі держави часто були територіальне роз'єд-нані, географія обмежувалася вибірковим описом земної поверхні. Проте згодом потреби суспільства і тенденції розвитку географіч-ного пізнання породили епоху великих географічних відкриттів. У цей час географія фактично очолила ускладнену систему наукових дисциплін. Географічні відкриття виявилися важливим імпульсом економічного «оновлення» європейських країн і ста-новлення господарських осередків у різних районах Азії, Африки та Америки.
Підсумком цієї епохи було завершення в загальних рисах опи-сового етапу в розвитку географії. Соціальне замовлення того часу
в основному виконане: завдяки картографії об'єкт географії — географічна оболонка, а точніше земна поверхня, — набув терито-ріальної впорядкованості.
Проте економічний розвиток суспільства ставив нові вимоги до пізнання навколишнього середовища. Розвиваючись у певних природних умовах, людство відчувало свою залежність від зовніш-нього світу. Вивчення зміни кліматичних і погодних циклів, те-риторіального розподілу природних ресурсів, розвитку старих і виникнення нових центрів діяльності людини — все це поповню-вало перелік життєво важливих завдань, без розв'язання яких воно неминуче зазнавало б (і не раз зазнавало й зазнає) еконо-мічних, соціальних, психологічних втрат.
Наслідком зрослих потреб у поглибленому вивченні навколиш-нього середовища стало прискорене розчленування енциклопедич-не широкої географії на ряд наукових дисциплін, що сконцентру-вали свою увагу на окремих елементах або частинах природи і господарства. Так виникли спеціалізовані географічні науки — кліматологія, ґрунтознавство, гідрологія, економічна географія. Прогресивність і необхідність диференціації географічної науки, починаючи головним чином з XVIII—XIX ст., були цілком оче-видними і аналогічними до процесів у всій системі наукових знань.
Проте паралельно виявилися й негативні риси, властиві ме-тодології і методам географічної науки з часу її нерозчленова-ності. Насамперед виявилося, що в географії практично немає понятійного і методичного апарату, необхідного для поглибле-ного аналізу конкретних географічних об'єктів. Усе, що можна описати, в основному було описано і відображено на картах. Для аналітичних досліджень, що виявляли певні залежності між окремими географічними елементами, не було адекватного інстру-ментарію.
Ера великої географії, здавалося, безповоротно минула. Це уявлення посилювалося бурхливим розвитком інших галузей при-родознавства і насамперед механіки — лідера науки в XVII— XVIII ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Інше на тему: Місце географії у сучасному науковому пізнанні світу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок