Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено У сні ти гірко плакав (Юрій Казаков)

Переказ скорочено У сні ти гірко плакав (Юрій Казаков)

Назва:
Переказ скорочено У сні ти гірко плакав (Юрій Казаков)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,39 KB
Завантажень:
231
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Короткий переказ твору У сні ти гірко плакав (Юрій Казаков)
Був один з літніх теплих днів ...
Ми з товаришем стояли і розмовляли біля нашого будинку. Ти ж походжав біля нас, серед квітів і трави, які були тобі за плечі, і з обличчя твого не сходила невизначена напівусмішка, яку я марно намагався розгадати. Набігавшись по кущах, підходив до нас іноді спанієль Чіф. Але ти чомусь боявся Чіфа, обнімав мене за коліно, закидав назад голову, заглядав мені в обличчя синіми, відбивають небо очима і вимовляв радісно, ніжно, ніби повернувшись здалеку: «Тату!» І я відчував якесь навіть хворобливе насолоду від дотику твоїх маленьких рук. Випадкові твої обійми чіпали, напевно, і мого товариша, тому що він замовкав раптом, ершіл пухнасті твоє волосся і довго задумливо споглядав тебе ...
Друг застрелився пізньої осені, коли випав перший сніг ... Як, коли ввійшла в нього ця страшна невідступна думка? Давно, напевно ... Адже казав же він мені не раз, які напади туги відчуває ранньою весною або пізно восени. І були у нього страшні ночі, коли ввижалося, що хтось лізе в будинок до нього, ходить хтось поруч. «Заради Бога, дай мені патронів», - просив він мене. І я відрахував йому шість патронів: «Цього вистачить, щоб відстрілятися». І яким працівником він був - завжди бадьорим, діяльним. А мені казав: «Що ти розпускати! Бери приклад з мене. Я до глибокої осені купаюся в Яснушке! Що ти все лежиш або сидиш! Встань, займися гімнастикою ».Останній раз я бачив його в середині жовтня. Ми говорили про буддизм чомусь, про те, що пора братися за великі романи, що тільки в щоденній роботі і є єдина радість. А коли прощалися, він раптом заплакав: «Коли я був такий, як Альоша, небо мені здавалося таким великим, таким синім.Чому воно зблякнуло? .. І чим більше я тут живу, тим сильніше тягне мене сюди, в Абрамцево.Адже це гріх - так віддаватися одному місцю? »А три тижні тому в Гагрі - ніби грім з неба гримнув! І пропало для мене море, пропали нічні юри ... Коли ж усе це сталося? Ввечері? Вночі? Я знаю, що на дачу він дістався пізно увечері. Що він робив? Перш за все переодягнувся і за звичкою повісив в шафу свій міський костюм. Потім приніс дров для грубки. Їв яблука. Потім він раптом передумав топити піч і ліг. Ось тут-то, швидше за все, і прийшло це! Про що згадував він на прощання? Плакав чи що? Потім він вимився і надів чисту спіднє ... Рушниця висіло на стіні.Він зняв його, відчувши холодну тяжкість, схололим сталевих стовбурів. В один із стовбурів легко увійшов патрон. Мій патрон. Сів на стілець, зняв з ноги черевик, вклав у рот стовбури ... Ні, не слабкість - велика життєва сила і твердість потрібна для того, щоб обірвати своє життя так, як він обірвав!
Але чому, чому? Шукаю я і не знаходжу відповіді. Невже на кожному з нас варто невідома нам друк, визначаючи весь хід нашої подальшому житті? .. Душа моя блукає в пітьмі ...
А тоді всі ми ще були живі, і був один з тих літніх днів, про які ми згадуємо через роки і які здаються нам нескінченними. Попрощавшись зі мною і ще раз скуйовдивши твоє волосся, друже мій пішов до себе додому. А ми з тобою взяли велике яблуко і відправилися в похід. О, який довгий шлях ми мали - майже кілометр! І скільки різноманітною життя чекало нас на цьому шляху: котила повз свої води маленька річка Яснушка; на гілках стрибала білка; Чіф гавкав, знайшовши їжака, і ми розглядали їжака, і ти хотів зачепити його рукою, але їжачок фукнул, і ти, втративши рівновагу, сів на мох; потім ми вийшли до ротонди, і ти сказав: «Яка ба-ашня!»; біля річки ти ліг грудьми на корінь і почав дивитися у воду: «П авают ибкі», - повідомив ти мені через хвилину; на плече до тебе сів комар: «Комаік Кусил ...» - сказав ти, скривившись. Я згадав про яблуко, дістав його з кишені, до блиску витер об траву і дав тобі. Ти взяв його обома руками і відразу відкусив, і слід від укусу був подібний білячому .

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Переказ скорочено У сні ти гірко плакав (Юрій Казаков)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок