Головна Головна -> Інше українською -> Література -> “Хто ми такі, звідкіль, чого й за чим?” (Художньо-філософський світ збірки Богдана Кравціва “Під чужими зорями”).

“Хто ми такі, звідкіль, чого й за чим?” (Художньо-філософський світ збірки Богдана Кравціва “Під чужими зорями”).

Назва:
“Хто ми такі, звідкіль, чого й за чим?” (Художньо-філософський світ збірки Богдана Кравціва “Під чужими зорями”).
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
8,36 KB
Завантажень:
422
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
“Хто ми такі, звідкіль, чого й за чим?” (Художньо-філософський світ збірки Богдана Кравціва “Під чужими зорями”).
Збірка “Під чужими зорями” стала початком нового етапу життя, а як наслідок і творчості Богдана Кравціва. Ностальгія, біль за втраченим, страх перед невідомим і знову ж таки “шукання шляхів поетичного вислову”, (і як на мене, то не тільки поетичного, а й особистісного, суспільного, політичного), - наскрізні мотиви збірки поета. Найбільш слушними є думки Т. Салиги, який визначає збірку “Під чужими зорями” як “поетично-філософський щоденник душі політично активного українського патріота – емігранта, який рятуючись від сатанинського сталінського терору, опинився в тогочасній Європі, де вже стугоніла друга світова війна” [6, 24]:
Одбиті від порогів рідних дому,
Від рідної одірвані землі,
Заметені в чужину невідому
Як в осінь буревійну журавлі...
(“З колядою”)
Опинившись на чужині, Б. Кравців дистанціювався від українського громадського життя, що набирало все більших і більших обертів, оскільки боявся примусової репатріації. Про це ми дізнаємось зі спогадів Ю. Шереха “Я-мене-мені... (і довкруги)”, а також з поезій ранньої еміграції, де дуже часто й гостро звучить мотив самотності, туги, тяжкої долі емігранта:
В ті дні – як гірко, зимно й холодно
Самому на чужині – як набридне
Дешевих слів і покликів вино –
Як зломізерні емігрантські злидні
Гризтися стануть, як щурі – й дано
Нам буде і брехню, і глум, і бридні,
І їдь єхидну, зради ржавий ніж,
Сприймати від одурених невіж!..
(“Євшан-зілля”)
Тому нічого не залишається в поета окрім поезій. Які є для нього островом надії, наснаги, сили. Кравців читає поезію (особливо захопився поезією Рільке, переклад якої й здійснив у 1947 році виходить збірка ”Речі й образи”), пригадує. Ці спогади переносять на Батьківщину, до витоків й основ його поетичного таланту, до тих звитяжних подій, свідком і учасником яких він був. І візії ці як “посмак той терпкавий” полину, “як зілля те євшан” ятрань і рвуть поетову душу, особливо тут “під зорями чужими”, де так потрібне рідне слово і підтримка, і автор повертається “в юнацькі дні колишні” до творчості М.Рильського, аби почерпнути з його досвіду.
Цей вибір не є випадковим, оскільки Б.Кравців як і більшість тогочасних західноукраїнських поетів формували свій поетичний талант “під впливом українсько-радянської поезії 20-х років. Зовнішні впливи були загалом не дуже помітні й дещо запізнілі (Бодлер, Рембо, Рільке)” [1, 21]. Суголосність поетичних настроїв й мотивів з Рильським зустрічаємо не тільки в творчості Богдана Кравціва, а й в інших поетів, зокрема С. Гординського, читаючи його поему “Сновидів” “з її граціозним віршем, переданою легкою самоіронією і ненав’язливою дидактикою, мимоволі згадуєш поезію молодого Максима Рильського...”[1, 20]. Про вплив Рильського на формування поетичного світогляду галицьких поетів висловився і Є. Пеленський: “До 1929 р. галицькі поети багато завдячували тамтим. Спершу виховувались на віршах Загула й других поменших поетів, потім уже й до Тичини “доросли” – значить, могли писати під його впливом. Його, Рильського й інших.” [4, 10].
Кравців і не приховує свого захоплення і творчого навчання в Рильського, тому й не випадковою є назва збірки. Т. Салига у передмові до збірки “Поезії” зазначає, що “Б. Кравців свідомо йшов до М. Рильського, як і М. Рильський свого часу до К. Гамсуна” [5, 23]. Але за емоційним навантаженням, поетичною наповненістю, філософським осмисленням і строфічною довершеністю поезії збірки “Під чужими зорями” щодо “околичного відчування”1 відрізняються від віршів першого періоду (збірки “Дорога”, “Промені”, “Сонети і строфи”).
Поетично необхідним і світоглядно зумовленим є вибір і жанрової форми – октава, з її чіткою строфікою, жорсткою схемою римування, але значно ширшим простором для вираження думки ніж сонет, стала для поета яскравим вираженням його таланту.
Творча еволюція Б. Кравціва в напрямі “неокласиків” розпочалася з виходом у 1933 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Інше на тему: “Хто ми такі, звідкіль, чого й за чим?” (Художньо-філософський світ збірки Богдана Кравціва “Під чужими зорями”).

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок