Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Василь Голобородько Наша мова

Переказ скорочено Василь Голобородько Наша мова

Назва:
Переказ скорочено Василь Голобородько Наша мова
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
1,58 KB
Завантажень:
402
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Василь Голобородько
Наша мова
Для цієї поезії В. Голобородька характерні специфічні синтаксис і пунктуація, що відтворюють смислову нерозривність явищ, наведених автором, і певним чином «звільняють» поета від усталених норм віршування.
кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо
Привертає увагу оксиморон49 «словами мовчимо»:
кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо
Це вільний вірш, верлібр, не обмежений римами, не обтяжений складними художніми засобами.
Ми йдемо
Ми йдемо по Україні:
від степів до гір,
від лісів до морів —
звідусіль виходимо на прадавні шляхи,
і немає нам ліку.
Ми чинимо волю наших прадідів, які нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею.
Ми гордо йдемо шляхами України:
ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди,
щоб подивитись на нас, гордо йдучих,
ви, які визираєте з-за рогу, як вороги,
щоб подивитись на нас, гордо йдучих, —
ви всі бачите, як ми гордо
йдемо дорогами України.
Ми йдемо,
не вимагайте від нас доказів нашої прихильності
до руху,
не вимагайте пояснень причин, що привели нас
у рух.
Марна ваша справа — виставляти проти нашої ходи
контраргументи, що ви їх здобуваєте із мертвих
джерел,
намагаючись зупинити нашу ходу,
марна ваша справа — ми йдемо.
Ми йдемо по Україні,
пов'язані вишиваними дівочими руками
рушниками,
і радість сяє в наших очах.
Верлібр В. Голобородька «Ми йдемо» має чіткий внутрішній ритм. Ліричний герой поезії почувається часточкою великого народу, який нарешті здобув волю і тепер гордо йде по світу, незважаючи на пережиті утиски й заборони.
З дитинства: дощ
Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах,
уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою,
уплетена річка, наче блакитна стрічка в
дівочу косу,
уплетена череда корів, що спочивають на
тирлі.
А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу.
Але усім тепло,
усі знають: дощ перестане,
і хто напасеться, хто набігається,
хто нахитається,
хто насидиться на горі,
хто належиться,
а хто прийде додому
у хату, наповнену теплом, як гніздо.
Автор створив своєрідний неповторний образ дощу. Усі предмети та явища здаються вплетеними в пасма дощу, схожі на зелене волосся. У такий спосіб підкреслено специфічне світобачення ліричного героя.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Переказ скорочено Василь Голобородько Наша мова

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок