Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Антон-Неборак (Дмитро Григорович)

Переказ скорочено Антон-Неборак (Дмитро Григорович)

Назва:
Переказ скорочено Антон-Неборак (Дмитро Григорович)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,48 KB
Завантажень:
273
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Короткий переказ твору Антон-Неборак (Дмитро Григорович)
Антон, п'ятдесятирічний кріпак мужик, сухорлявий і згорблений, що дивиться на світ Божий погаслими очима, зайнятий заготівлею палива на зиму.
Повернувшись у свою избенки, Антон застає там гостю, злиденне стару Архаровну, яка не стільки жебрати, скільки виглядає добро у мешканців села. Вечеряти Антону доводиться однієї тюрей з квасу і хліба, проте ж він не нарікає й ще ухитряється зі своєї частки половину віддати дітям. Растабаривая з бабкою, Антон згадує про свого брата і сина Архаровни, яких взяли в солдати, - давно вже від них ніяких вістей немає.
Речі мужика звернені не стільки до гості, скільки до самого себе: якою вже раз обдумує він своє гірке життя ... Заїдає його століття лиходій-керуючий, прийшов час подушне платити, а грошей ні шеляга; погрожує Микита Федорович здати Антона в солдати, а хто тоді дружину і малоліток прогодує?
Не встиг Антон із-за столу вийти, як його звуть до керуючого. Микита Федорович, людина щільний і приземкуватий, схожий на бульдога, грізно зустрічає недоїмника і, не слухаючи його жалібних виправдань, вимагає продати останню конячину, щоб розплатитися з паном.
Як не плаче, як не побивається дружина, доводиться Антону їхати на ярмарок до міста і продавати годувальницю.
На довершення напастей в дорозі зустрічає Антон мірошника, якого він давно уникає (і мельника повинен він за помел). Мельник, зрозуміло, теж вимагає своє.
На ярмарку і без того млява і заляканий мужичок і зовсім розгубився. А тут ще цигани-лошаднікі і промишляють біля коней шахраї (вони роблять вигляд, що хочуть допомогти Антону) зовсім заморочили селянинові голову. День проходить даремно - Антон так і не наважується продати пегашку, боячись продешевити.
Нові «друзі» Антона ведуть його ночувати на заїжджий двір, де й підпоюють розімлілого від втоми і голоду мужика ... Вранці ж бідолаха виявляє пропажу коні.
Господар заїжджого двору, був у змові з грабіжниками, вимагає, щоб Антон розплатився за вечерю і горілку. Доводиться йому останній кожушок з себе віддати.
«Знаючі люди» радять Антону йти на пошуки коні в одну з довколишніх сіл, хоча і метикує, що без викупу він тільки ноги даремно зіб'є.
Зручно розташувалися на лавці порадники довго ще обговорюють нещастя, що трапилася з Антоном. Їх слухають новоприбулі постояльці, один з яких знайомий з бідолаха. Він пояснює головну причину лиха Антона. Його не злюбив керуючий, впевнений, що скарга пану на свавілля Микити Фе-дорича виходить від Антона.
У той час як Антон бреде невідомо куди по непролазній бруду, Микита Федорович балує себе чаєм, загодовують і без того товстого неповороткого синочка і перебранівается з дружиною, Від цих приємних занять його відриває мірошник, разом з яким керуючий обделивают темні справи. Мельник скаржиться все на того ж Антона - не хоче розплачуватися за помел.
З мірошником Микита Федорович порозумівся і зібрався було відновити чаювання, але тут на нього з новою силою напускається дружина, не без підстав підозрює, що її благовірний приховує гроші, отримані від мірошника.
Три доби поневіряється Антон в пошуках вкраденої коненята по вогким осіннім путівцях. У горі не помічає він ні студеного дощу, ні втоми, ні голоду і холоду.
Пошуки, як і слід було очікувати, виявляються марними. Майже обеспамятевшій повертається Антон рано вранці в своє село і першим справою надсилається до Микити Федоровича. Караульщик його не пускають - керуючий ще спочиває.
Як недоумкуватий біжить нещасний мужик додому і наштовхується на Архаровну. Йому згадуються ходили по селу чутки про її потаємному багатстві, і Антон вирішує, що вона може виручити його. "Допоможи, коли хочеш врятувати душу християнську від гріха, - дай грошей!» - Кричить він у повному розпачі.
Злякавшись стара веде його за собою в яр, у якому, за її словами, у неї в кубушці захована мала дещиця рубльовік.
Проте в яру Антона хапають два дужих молодці. В одному з них він дізнається свого брата Єрмолая. Інший виявляється сином старої - і обидва вони швидкі солдати, тепер промишляють крадіжкою і розбоєм.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Переказ скорочено Антон-Неборак (Дмитро Григорович)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок