Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Сім'я антикварія, або Свекруха й невістка (Карло Гольдоні)

Переказ скорочено Сім'я антикварія, або Свекруха й невістка (Карло Гольдоні)

Назва:
Переказ скорочено Сім'я антикварія, або Свекруха й невістка (Карло Гольдоні)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
5,73 KB
Завантажень:
261
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Короткий переказ твору Сім'я антикварія, або Свекруха й невістка (Карло Гольдоні)
Справи графа Ансельмо Терраціані більш-менш одужали, коли він, пренебрегнув станової пихою, одружив єдиного свого сина Джачінто на Дорадіче, дочки багатого венеціанського купця Панталоне деі Бізоньозі, який дав за нею двадцять тисяч скудо приданого. Ця сума могла б скласти основу добробуту графського будинку, коли б левова її частка не була розтрачена Ансельмо на улюблене його розвага - колекціонування старожитностей; він ставав буквально несамовитий при вигляді римських медалей, скам'янілостей і інших штучок у такому роді. При цьому Анседьмо нічого не розумів у люб'язних його серцю старожитності, чим користувалися всякі пройдисвіти, збуваючи йому за великі гроші разнообраний нікому не потрібний мотлох.
З головою поринувши у свої заняття, Ансельмо тільки відмахувався від докучних проблем повсякденного життя, а їх було достатньо. Крім постійної нестачі грошей, день у день псує кров всім домочадцям, сталося так, що з самого початку свекруха і невістка люто не злюбили одне одного. Графиня Ізабелла не могла змиритися з тим, що її благородний нащадок заради жалюгідних двадцяти тисяч взяв у дружини простолюдинку, купчиху; втім, коли зайшла мова про викуп із застави її коштовностей, графиня таки не погребувала скористатися купчіхінимі грошима.
Дораліче зі свого боку обурювалася, що з-поміж всього приданого на неї саму не витрачено ні скудо, так що тепер їй ні в чому навіть вийти з дому - не може ж вона показуватися на люди в сукні, як у служниці. Чоловіка, молодого графа Джачінто, вона марно просила якось вплинути на свекра зі свекрухою - він дуже любив її, але був занадто м'який і шанобливий, щоб зуміти нав'язати батькам свою волю. Джачінто боязко намагався примирити дружину з матір'ю, але без жодного успіху.
Скаженого владному вподоби графині Дораліче протиставляла вбивче крижане холоднокровність, свекруха невпинно тикала невістці в очі своїм благородством, а та їй - приданим. Ворожнечу між Ізабеллою і Дорадіче до того ж підігрівала служниця Коломбіна. Вона розлютився на молоду пані за ляпас, яку отримала від неї, відмовившись величати синьйорою - мовляв, вони рівня, обидві з купецького стану, і неважливо, що її батько торгував рознос, а татко Дораліче - в крамниці. За плітки про невістку Коломбіні іноді перепадали подарунки від графині, і, щоб розщедритися Ізабеллу, вона сама частенько вигадувала гидоти про неї, сказані нібито Дораліче.
Масла у вогонь підливали також чічісбеі графині - кавалери, з чистої відданості надають послуги заміжньої дами. Один з них, старий доктор, стоїчно зносив капризи Ізабелли й потурав їй абсолютно в усьому, в тому числі і в озлобленості на невістку. Другий, кавалер дель Боско, втім, незабаром зробив ставку на більш молоду і привабливу Дорадіче і переметнувся до неї.
Брігелла, здути Ансельмо, швидко зметикував, що на примхи господаря можна добре нажитися. Свого друга і земляка Арлекіна він вирядився вірменином, і разом вони всунули графу якийсь предмет, виданий ними за невгасиму лампаду з гробниці в єгипетській піраміді. Поважний Панталоне миттю впізнав у ній звичайнісінький кухонний світильник, але колекціонер навідріз відмовився вірити йому.
У Панталоне серце кров'ю обливалося - він все готовий був зробити, щоб його улюбленої єдиною донечці добре жилося в новій сім'ї. Він благав Дорадіче бути м'якше, добріше зі свекрухою і, щоб хоч тимчасово припинити сутички на грунті грошей, подарував їй гаманець з півсотнею скудо. В результаті спільних дипломатичних зусиль, здавалося, було досягнуто перемир'я між свекрухою та невісткою, і остання навіть погодилася першим привітати Ізабеллу, але і тут залишилася вірною собі: вклонившись з нею, вона пояснила цей жест доброї волі боргом молодої дівчини по відношенню до старої.
Обзавівшись грошима, Дораліче вирішила придбати собі союзника в особі Коломбіни, що було неважко - варто було запропонувати їй платити вдвічі проти платні, яке вона отримувала у графині Ізабелли. Коломбіна тут же із задоволенням почала поливати брудом стару синьйору, при цьому, щоправда, не бажаючи упускати додаткового доходу, вона і Ізабеллі продовжувала говорити гидоти про Дораліче.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Інше на тему: Переказ скорочено Сім'я антикварія, або Свекруха й невістка (Карло Гольдоні)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок