Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Сергій Жадан

Переказ скорочено Сергій Жадан

Назва:
Переказ скорочено Сергій Жадан
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
2,54 KB
Завантажень:
371
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Сергій Жадан
* * *
Музика, очерет
на долині, руці.
Скільки пройде комет
крізь понадхмар'я ці.
Як проступає тепло ця висота.
Все, що трималось вій,
голос печальний, плач,
я скидаю на твій
автовідповідач.
Поїзд твоїх химер
не зупиняє біг,
нам з тобою тепер
падає різний сніг.
Нарізно кров поспіша,
солодко шириться лет,
тихо росте душа,
мов ламкий очерет.


вона ще не виросла і не втратила голову
від чорної музики у власних зап'ястях
і світло з небес і початки голоду
в її долонях будуть за щастя
[...]
ні болю в легенях ні решти блиску
в темній траві без кінця і міри
й гарячі квіти високого тиску
не росли на відкритих ділянках шкіри
і друзі на станціях і ріки в селищах
дбають про свій подорожній статок
і одяг випалюється на сонці все ще
вірно тримаючись її лопаток
вона ще не може просто померти
зализує рани наче конверти
чистить зуби мов табельну зброю
і засинає поруч з тобою
Тереза
1
Пізній нехитрий Божий маневр —
місяць росте, наче плід у шлунку.
Серпень, чіпкий, попри те, що мине,
впевнено згущує фарби в малюнку.
Теплі циклони, мов слід поцілунку,
гоять природи розхитаний нерв.
[...]
Мов сновидіння на кінчиках вій,
передосіння Східна Європа
нині застигло німує, і твій
голос приходить, ніби хвороба
крізь непричинені кимось ворота,
легко, мов пошесть або суховій.
Бачиш сама, що чекає за цим —
наші дерева, недбало убрані
в чорного неба масний антрацит,
наші водойми, відкриті, мов рани,
нас роз'єднали. Замкнуто брами.
Висне повітря, мов зібганий цинк.
2
Врісши у світ, що сльозивсь на очах,
ми не вважали наслідки рішень
чимось аж надто важливим.
Свіча наша горіла солодше й скоріше.
Ми володіли доволі не гіршим
проміжком часу, котрий навчав
переступати власний поріг,
гаяти день на майданах провінцій,
жити під небом, що дише вгорі
тепло і часто, як дихають вівці.
Ми розумілись на нашому віці,
мов на таємній і рідкісній грі.
Стрімко, мов подих на рівні грудей,
вранішні стигми, планети і числа —
плинне знання, що повільно веде
вглиб, потаємна коштовна Вітчизна
нашого співу, що тане, і де
місця не стане сказати: «Пречиста,
зглянься на зимні душі й тіла».
Камінь холонув, вітри зачастили.
В темний пісок поступово стекла
перша роса. Нам не завжди щастило.
Поміж заводи й військові частини
швидко відходять рештки тепла.
3
Зрідка гортаєш чернетки, в яких
тісно й строкато — сходи, вітальні,
двері будівель, бруківки в'язких
вулиць. Помірно-континентальний
клімат країни. Солодка ментальність
перших поселень. Світлі мазки
[...]
Все, що миналось, і все, що всотав —
мапи держав, ворожіння на слові,
стоси листів, повітові міста,
зібраний епос, важка промисловість,
вся анатомія, чесність і совість,
вся переповненість, вся висота.
4
Падає сніг. Засинає лоза.
Тонко ступивши на трави і ріки,
Бог роздивляється, як зіслиза
в урвище степу обрис шуліки.
З Божого ока, зім'явши повіки, —
здібний пластун — виповзає сльоза.
Вранці, без розпізнавальних ознак,
з голих дерев оббиваючи іній,
падає янгол — літун-одинак,
рушить химерну довершеність ліній,
з чим і вмирає, лишивши, однак,
срібний тривожний дюралюміній.
Сонце прямує попри дахи.
Збірники прози, ранкові моління.
Ми зберегли, наче кисень — птахи,
присмак причетності до покоління,
котрий хвилює, мов перше гоління
шкіру. Надходять волхви й пастухи,
щоб розумітись на цій глибині.
Втіха — доволі поважний набуток
в нашому віці. Падає сніг.
Падає сніг. Все віджито й забуто.
Непереможно, легко, розкуто,
на ліхтарі, на міста, на вогні.
Поезія С. Жадана —роздуми про вічність: людське життя минає, але природа та мистецтво — вічні; роздуми про жінку в різних вимірах — в її побутовому і духовному житті.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Інше на тему: Переказ скорочено Сергій Жадан

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок