Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено У лабіринті (Ален Роб-Гріє)

Переказ скорочено У лабіринті (Ален Роб-Гріє)

Назва:
Переказ скорочено У лабіринті (Ален Роб-Гріє)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,36 KB
Завантажень:
432
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Короткий переказ твору У лабіринті (Ален Роб-Гріє)
Місце дії - невелике містечко напередодні пришестя у нього ворожих військ. За висловом автора, події, описувані в романі, неухильно реальні, тобто не претендують ні на яку алегоричну значення, проте дійсність зображується в ньому не та, що знайома читачеві з особистого досвіду, а вигадана.
Розповідь починається з того, що якийсь солдат, виснажений і задубілими від холоду, стоїть на зимовій холоднечі під безперервно падаючим снігом біля ліхтаря і когось чекає. У руках він тримає обгорнуту в коричневий папір бляшану коробку, схожу на коробку з-під взуття, в якій лежать якісь речі, які він повинен комусь передати. Він не пам'ятає ні назви вулиці, де повинна відбутися зустріч, ні часу, і не боїться ні того, з якої він військової частини, ні чия на ньому шинель. Час від часу він переходить на іншу вулицю, точно таку ж, запорошену снігом, потонула в мареві, стоїть біля точно такого ж ліхтаря, наче по лабіринту, блукає по перетинанню безлюдних і прямих провулків, не знаючи ні навіщо він тут, ні скільки часу він вже тут провів, ні скільки ще витримає. Декорації роману суворо окреслені: це кафе, куди заходить солдатів випити склянку вина, кімната, де чорнява жінка і її чоловік-інвалід дають йому перепочити, і колишній військовий склад, перетворений в притулок для поранених і хворих самотніх солдатів. Ці декорації непомітно перетікають одна в іншу, і кожен раз при цьому в них щось змінюється, додається щось нове. Події роману зображені у вигляді статичних сцен, у яких немає ні минулого, ні майбутнього, у вигляді уставлених в раму картин.
Маючи намір піти в одне місце, солдатів часто потрапляє зовсім не туди, куди йшов, або ж у його свідомості одні декорації раптово замінюються іншими.Час від часу на очі солдатові показується десятирічний хлопчик, який наближається до нього, зупиняється, а потім те вступає з ним у розмову, то стрімко тікає або ж просто зникає.
В одному з епізодів хлопчик призводить солдата в кафе. Погляду читача представляється статична картина відвідувачів і персоналу кафе, застиглих часом в найдивовижніших позах. Потім всі раптом раптово оживає, солдатів чекає, коли до нього підійде офіціантка, і питає, де знаходиться вулиця, назви якої він не пам'ятає.
Або ж солдатів, йдучи слідом за хлопчиком, виявляється в темному коридорі з безліччю дверей і сходовими прольотами, в яких то раптом виникає світло, то зникає, і коридор знову занурюється в напівтемряву. Одна з дверей відкривається, і з неї виходить жінка в чорній сукні, з чорним волоссям і світлими очима. Вона запрошує солдата зайти, присісти за накритий клейонкою в червоно-білу клітинку стіл і дає йому склянку вина і кусень хліба. Потім вона і її чоловік-інвалід довго обговорюють, на яку ж вулицю солдату потрібно потрапити, і приходять до висновку, нічим не обгрунтованого, що ця вулиця - вулиця Бувар. Споряджає хлопчика проводити солдата. Хлопчик приводить його до якогось будинку, який виявляється притулком для хворих і поранених військових. Солдата пропускають всередину, хоча документів у нього при собі немає. Він виявляється у великому залі з заклеєними вікнами. Приміщення заставлені ліжками, на яких нерухомо лежать люди з широко відкритими очима. Він засинає прямо в мокрій шинелі на одній з ліжок, попередньо поклавши свою коробку під подушку, щоб не вкради. Вночі він робить спробу в мережі коридорів знайти умивальник, щоб попити води, але сил дійти у нього не вистачає. У нього марення. Йому сняться його військове минуле і те, що відбувалося з ним вдень, але у видозміненому варіанті. Наступного ранку фельдшер визначає, що у солдата сильна лихоманка. Йому видають ліки, іншу, суху шинель, але вже без нашивок. Солдат переодягається, покращувалися момент, коли його ніхто не бачить, і йде з притулку. Унизу він зустрічає вчорашнього інваліда, який уїдливо помічає солдату, що сьогодні він щось дуже поспішає, і цікавиться, що лежить у нього в коробці.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Переказ скорочено У лабіринті (Ален Роб-Гріє)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок