Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Червоні вітрила (Олександр Грін)

Переказ скорочено Червоні вітрила (Олександр Грін)

Назва:
Переказ скорочено Червоні вітрила (Олександр Грін)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,69 KB
Завантажень:
261
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.2


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Короткий переказ твору Червоні вітрила (Олександр Грін)
Лонгрен, людина замкнута і відлюдний, жив виготовленням і продажем моделей вітрильників і пароплавів. Земляки не дуже жалували колишнього моряка, особливо після одного випадку.
Якось під час жорстокого шторму крамар і шинкар Меннерс був винесений у своєму човні далеко в море. Єдиним свідком того, що відбувається виявився Лонгрен. Він спокійно курив трубку, спостерігаючи, як марно волає до нього Меннерс. Лише коли стало очевидним, що тому вже не врятуватися, Лонгрен прокричав йому, що ось так само і його Мері просила односельця про допомогу, але не отримала її.
Крамаря на шостий день підібрав серед хвиль пароплав, і той перед смертю розповів про винуватця своєї загибелі.
Не розповів він лише про те, як п'ять років тому дружина Лонгрена звернулася до нього з проханням дати трохи в борг. Вона тільки що народила крихітку Ассоль, пологи були нелегкими, і майже всі її гроші пішли на лікування, а чоловік ще не повернувся з плавання. Меннерс порадив не бути недоторкою, тоді він готовий допомогти. Нещасна жінка в негоду вирушила до міста закласти кільце, застудилася і померла від запалення легенів. Так Лонгрен залишився вдівцем з донькою на руках і не міг вже більше ходити в море.
Що б там не було, а звістка про такий демонстративному бездіяльності Лонгрена вразила жителів села сильніше, ніж якби він власними руками втопив людини. Недоброзичливість перейшло мало не в ненависть і звернулося також на ні в чому не винну Ассоль, яка росла наодинці зі своїми фантазіями і мріями і начебто не потребувала ні в однолітках, ні в друзях. Батько замінив їй і матір, і подруг, і земляків.
Одного разу, коли Ассоль було вісім років, він відправив її у місто з новими іграшками, серед яких була мініатюрна яхта з червоними шовковими вітрилами. Дівчинка спустила кораблик в струмок. Потік поніс його, і захопив до гирла, де вона побачила незнайомця, який тримав у руках її кораблик. Це був старий Егль, збирач легенд і казок. Він віддав іграшку Ассоль і повідав про те, що пройдуть роки і за нею на такому ж кораблі під червоними вітрилами припливе принц і відвезе її в далеку країну.
Дівчинка розповіла про це батькові. На біду, жебрак, випадково почув її розповідь, розніс чутку про кораблі і заморському принца по всій Каперні. Тепер діти кричали їй услід: «Гей, вісельніца! Червоні вітрила пливуть! »Так вона уславилася недоумкуватої.
Артур Грей, єдиний нащадок знатної і багатої прізвища, ріс не в хатині, а в родовому замку, в атмосфері обумовленості кожного нинішнього і майбутнього кроку. Це, однак, був хлопчик з дуже живою душею, готовий здійснити своє власне життєве призначення. Був він рішучий і безстрашний.
Зберігач їх винного льоху Польдішок розповів йому, що в одному місці зариті дві бочки Аліканте часів Кромвеля і колір його темніше вишні, а густе воно, як хороші вершки. Бочки зроблені з чорного дерева, і на них подвійні мідні обручі, на яких написано: «Мене вип'є Грей, коли буде в раю». Це вино ніхто не пробував і не спробує. «Я вип'ю його, - сказав Грей, стукнувши ногою, і стиснув долоню в кулак: - Рай? Він тут! ..»
При всьому тому він був надзвичайно чуйний на чужу біду, і його співчуття завжди виливалося на реальну допомогу.
У бібліотеці замку його вразила картина якогось знаменитого мариніста. Вона допомогла йому зрозуміти себе. Грей таємно покинув будинок і вступив на шхуну «Ансельм». Капітан Гоп був доброю людиною, але суворим моряком. Оцінивши розум, завзятість і любов до моря молодого матроса, Гоп вирішив «зробити з цуценя капітана»: знайомство з навігацією, морським правом, лоцією і бухгалтерією. У двадцять років Грей купив трищогловий Галіот «Секрет »і плавав на ньому чотири роки. Доля привела його до Лісса, за півтори години ходьби від якого знаходилася Каперни.
З настанням темряви разом з матросом Летико Грей, взявши вудки, відплив на човні в пошуках підходящого для рибного лову місця. Під кручею за Каперни вони залишили човен і розвели багаття. Летико відправився ловити рибу, а Грей ліг біля багаття.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Переказ скорочено Червоні вітрила (Олександр Грін)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок