Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Записки мисливця (Іван Сергійович Тургенєв)

Переказ скорочено Записки мисливця (Іван Сергійович Тургенєв)

Назва:
Переказ скорочено Записки мисливця (Іван Сергійович Тургенєв)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
34,22 KB
Завантажень:
484
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Короткий переказ твору Записки мисливця (Іван Сергійович Тургенєв)
Цикл складається з 25 оповідань, які являють собою замальовки з життя поміщиків і дрібного дворянства першої половини XIX століття.
Тхір і Калінич
Разюча різниця між зовнішністю і побутом мужиків Орловської і Калузької губерній. Орловський мужик малий ростом, сутулуватий, похмурий, живе в осикових хатинка, ходить на панщину і носить личаки. Калузький оброчний мужик мешкає в просторих соснових хатах, високий, дивиться сміливо, особою чистий і білий, торгує і у свята ходить у чоботях.
Полюючи в Жіздрінском повіті, я познайомився з Калузьким поміщиком Полутикіним. Незважаючи на деякі дивні речі, Полутикін був пристрасним мисливцем і відмінною людиною. У перший же день він запросив мене переночувати до себе в маєток. Проте до маєтку було далеко, тому по дорозі ми заїхали до Хорю, одному з мужиків Полутикіна.
Його садиба, що складалася з кількох соснових зрубів, височіла на розчищеній лісовій галявині. Хоря не було вдома. Нас зустрів його син Федько і провів у хату. У хаті було чисто, не видно було ні прусаків, ні тарганів. Незабаром на возі до будинку підкотили інші сини Хоря - шість молодих велетнів, дуже схожих один на одного. Ми сіли на воза і через півгодини вже в'їжджали на двір панського будинку.
За вечерею я запитав Полутикіна, чому Тхір живе окремо від інших мужиків. Полутикін розповів, що приблизно 25 років тому будинок Хоря в селі згорів, і він прийшов до батька Полутикіна з проханням переселити його на болото, пообіцявши за це платити хороший оброк. Полутикін-старший погодився і поклав Хорю оброку 50 рублів. З тих пір Тхір і збагатів, і тепер платить вже цілих 100 рублів оброку. Полутикін пропонував Хорю відкупитися, але той відмовлявся, посилаючись на брак грошей.
На наступний день ми знову вирушили на полювання. Проїжджаючи через село, ми зупинилися біля низенької хати, щоб захопити з собою Калінича, високого і худого селянина років сорока. Калінич був людиною самого веселого і лагідної вдачі. Він щодня ходив з паном на полювання, і без нього Полутикін не міг ступити й кроку.
Опівдні, коли спека стала особливо сильною, Калінич відвів нас на свою пасіку, в саму глушину лісу, і пригостив свіжим медом. На наступний день Полутикін поїхав у справах до міста. На полювання я поїхав один, а на зворотному шляху завернув до Хорю. Сам Тхір виявився лисим, низького зросту, плечистий мужиком з кучерявою бородою. Розмовляючи з Хорем, я помітив, що він був людиною собі на умі.
Ночувати я залишився на сіннику у тхора. Вранці, за сніданком, я запитав у тхора, чому всі діти, всі, крім Феді, одружені, живуть разом з ним. «Самі хочуть, так і живуть» - відповів Тхір. Зненацька за дверима почувся знайомий голос і до хати увійшов Калінич з пучком польовий суниці для свого друга Хоря. Не чекав я таких «ніжностей» від мужика.
Наступні три дні я провів у тхора, із задоволенням спостерігаючи за Хорем і Калінич. Обидва приятелі були зовсім не схожі один на одного. Тхір був раціоналіст, людина позитивний і практичний. Калінич ж був мрійливим романтиком і ідеалістом. Тхір чудово облаштувався, завів велику родину, накопичив грошей, ладнав з паном і іншими владою. Калінич ходив у постолах і перебивався абияк. Колись у нього була дружина, яку він боявся, а дітей не було зовсім. Тхір наскрізь бачив пана Полутикіна, а Калінич боявсь перед своїм паном. Калінич стояв ближче до природи, він заговорював кров, переляк, сказ, виганяв хробаків, бджоли йому давалися. Тхір ж був ближче до суспільства.
Дізнавшись, що я бував за кордоном, Тхір розпитував мене про тамтешні традиції і звичаї. Калінич більше цікавився описами природи і міст. Пізнання Хоря були по-своєму великі, але, на відміну від Калінича, читати він не вмів. Баб Тхір зневажав від усієї душі, і часто тішився і знущався над ними. Він часто жартував над Калінич, що той не вміє жити і навіть не може собі справити чобіт. Калінич мав гарний голос, часто співав, і Тхір охоче підспівував йому.
На четвертий день Полутикін прислав за мною.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Інше на тему: Переказ скорочено Записки мисливця (Іван Сергійович Тургенєв)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок