Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Скупий лицар (Олександр Сергійович Пушкін)

Переказ скорочено Скупий лицар (Олександр Сергійович Пушкін)

Назва:
Переказ скорочено Скупий лицар (Олександр Сергійович Пушкін)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,36 KB
Завантажень:
420
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Короткий переказ твору Скупий лицар (Олександр Сергійович Пушкін)
Молодий лицар Альбер збирається з'явитися на турнір і просить свого слугу Івана показати шолом. Шолом пробитий наскрізь на минулому поєдинку з лицарем Делоржем. Одягти його неможливо. Слуга втішає Альбера тим, що той відплатив Делоржу сповна, вибив його з сідла могутнім ударом, від якого кривдник Альбера добу лежав мертвий і навряд чи оговтався до цих пір.Альбер каже, що причиною його відваги й сили було сказ з приводу пошкодженого шолома. Вина геройства - жадібність. Альбер нарікає на бідність, на збентеження, яке завадило йому зняти шолом з поваленого супротивника, говорить про те, що йому потрібно нове плаття, що він один змушений сидіти за герцогським столом у латах, тоді як інші лицарі красуються в атласі і оксамиті. Але грошей на одяг і озброєння немає, а батько Альбера - старий барон - скнара. Немає грошей і на покупку нового коня, а постійний кредитор Альбера, єврей Соломон, за словами Івана, відмовляється надалі вірити в борг без застави. Але закласти лицарю нічого.Ні на які вмовляння лихвар не піддається, і навіть аргумент про те, що батько Альбера старий, скоро помре і залишить синові все своє величезне багатство, не переконує позичальника.
У цей час з'являється і сам Соломон. Альбер намагається випросити у нього грошей у борг, але Соломон хоча і м'яко, але тим не менш рішуче відмовляється дати грошей навіть під чесне лицарське слово. Альбер, засмучений, не вірить, що батько може його пережити, Соломон же говорить, що в житті трапляється все , що «дні наші полічені не нами», а барон міцний і може прожити ще років тридцять. У відчаї Альбер каже, що за тридцять років йому буде вже п'ятдесят, і тоді гроші йому навряд чи знадобляться.Соломон заперечує, що гроші потрібні в будь-якому віці, тільки «юнак у них шукає слуг моторних», «старий же бачить в них друзів надійних». Альбер стверджує, що його батько сам служить грошей, як алжирський раб, «як пес ланцюгової». Він відмовляє собі у всьому і живе гірше жебрака, а «золото спокійно в скринях лежить собі». Альбер сподівається все ж, що коли-небудь воно послужить йому, Альберу. Бачачи розпач Альбера і його готовність на все, Соломон натяками дає йому зрозуміти, що смерть батька можна наблизити за допомогою отрути. Спочатку Альбер не розуміє цих натяків.Але, усвідомивши справу, хоче негайно повісити Соломона на воротах замку.Соломон, розуміючи, що лицар не жартує, хоче відкупитися, але Альбер проганяє його геть. Отямившись, він має намір послати слугу за лихварем, щоб прийняти запропоновані гроші, але передумує, тому що йому здається, що вони будуть пахнути отрутою. Він вимагає подати вина, але виявляється, що вина в будинку немає ні краплі. Проклинаючи таке життя, Альбер вирішується шукати управи на батька у герцога, який повинен змусити старого утримувати сина, як годиться лицареві.
Барон спускається в свій підвал, де він зберігає скрині з золотом, щоб в шостий скриню, ще не повний, всипати жменю монет. Дивлячись на свої скарби, він згадує легенду про царя, велевшему своїм воїнам покласти по жмені землі, і як у результаті виріс гігантський пагорб, з якого цар міг оглядати величезні простори. Свої скарби, зібрані по крихтах, барон уподібнює цього пагорба, який робить його владикою цілого світу. Він згадує історію кожної монетки, за якої сльози і горе людей, убогість і загибель. Йому здається, що якби всі сльози, кров і піт, пролиті за ці гроші, виступили зараз із земних надр, то відбувся б потоп. Він всипає жменю грошей в скриню, а потім відмикає всі скрині, ставить перед ними запалені свічки і милується блиском золота, відчуваючи себе владикою могутньої держави. Але думка про те, що після його смерті сюди прийде спадкоємець і Розточчі його багатства, призводить барона до сказу і обурення. Він вважає, що той не має прав на це, що якщо б він сам найтяжчими працями по крихтах зібрав ці скарби, то вже, мабуть, не став би жбурляти золото наліво і направо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Переказ скорочено Скупий лицар (Олександр Сергійович Пушкін)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок