Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Фрекен Юлія (Август Стріндберг)

Переказ скорочено Фрекен Юлія (Август Стріндберг)

Назва:
Переказ скорочено Фрекен Юлія (Август Стріндберг)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
5,29 KB
Завантажень:
108
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Короткий переказ твору Фрекен Юлія (Август Стріндберг)
Дія відбувається в Швеції, у графському, садибі на кухні в ніч на Івана Купала, коли, згідно з народною традицією, серед відзначають це релігійно-магічний свято тимчасово відміняються всі станові рамки. Христина, куховарка тридцяти п'яти років, стоїть біля плити, готуючи зілля для хворої бариніной собаки. У кухню входить Жан, тридцятирічний лакей у лівреї. Він не француз, а швед, але вміє говорити по-французьки, оскільки у свій час працював у великому швейцарському готелі в Люцерні: з любові до іноземного він і переінакшив своє споконвічне ім'я Ян.
Жан щойно прийшов з танців, які влаштували на току дворові і селяни: він танцював - з ким би Христина подумала? - З самою Юлією, графської дочкою! Вона, видно, зовсім втратила голову: інакше, нехай навіть на Івана Купала, з лакеєм б не танцювала. Останнім часом молода бариня взагалі начебто не в собі. Швидше за все, це через розрив з її нареченим. Жан сам бачив, як Юлія на стайні змушувала його стрибати через хлист, як собачку. Вона огріла його два рази, ну а третього він не чекав - відібрав у неї хлист, розламав ручку і був такий! І сьогодні теж. Чому фрекен Юлія не поїхала разом з графом до родичів і залишилася вдома сама-самісінька?
На кухню заходить Юлія. Чи готове вариво для собаки? Ах, тут і Жан! Чи не хоче він станцювати ще раз? Христині боятися нічого: він у неї нареченого, мабуть, не відіб'є!
Жан з Юлією йдуть і через деякий час повертаються. Юлія хвалить спритність лакея: він танцює зовсім непогано! Але чому він у лівреї? Сьогодні свято. Нехай надіне сюртук! Він соромиться? Лакей не повинен соромитися своєї пані! Сюртук чудово на ньому сидить. Як? Жан розуміє і говорить по-французьки? Ах так, він працював у Швейцарії. Але й рідною мовою він володіє непогано. Жан ходить у театри? Або читає книги? Так, деяке виховання він отримав. Його батько працював розсильним при прокурорі, і він бачив фрекен ще дівчинкою, хоча тоді вона на нього уваги не звертала.
Так нехай розповість їй, де і коли він її бачив! Жан - її слуга і повинен коритися. Тут, на кухні, жахливо жарко, так хочеться пити.
Жан пропонує Юлії пива. Не вип'є і він з нею? За її здоров'я? Він боїться? Так нехай поцілує її в черевичок, і боязкість пройде! Ні, ні! Ніхто поганого про них подумати не сміє. Бариня і лакей - це немислимо! Крім того, на кухні - Христина. Правда, вона заснула, треба її розбудити.
Юлія будить Христину, взявшись пальцями за її ніс. Напівсонна куховарка піднімається і йде до своєї кімнати. Жан обурений: не можна знущатися над сплячими! І Юлія з ним згодна. Чи не піти їм в сад за бузком? Як? Він не хоче? вже не уявляє він, що вона може закохатися в лакея? Він і справді поводиться як аристократ - з його-то замашками! А ось їй, Юлії, завжди хотілося спуститися у нижчі сфери. Їй часто сниться: вона стоїть на високій колоні, і у неї крутиться голова, - вона відчуває, що повинна бути внизу, на землі, але стрибнути їй не вистачає духу, а коли вона опиняється на землі, її тягне ще глибше - під землю! Жан не відчував нічого подібного?
Ні, Жану зазвичай сниться, що він лежить під високим деревом у темному лісі. Йому хочеться піднятися на верхівку і звідти окинути поглядом освітлені сонцем дали. Або розорити пташине гніздо з золотими яйцями. Він дереться по стовбуру і ніяк не може піднятися. Але він обов'язково на дерево влізе - хоча б у сні.
Між Жаном і Юлією встановлюється довірчий тон. Моментами Юлія відверто кокетує зі слугою, одночасно його відштовхуючи. Жан наполегливо твердить їй: вона поводить себе дуже вільно - його положення зобов'язує коритися, але нехай фрекен пам'ятає: він чоловік, і у нього є своя гордість. Жан розповідає Юлії, як бачив її в дитинстві, пробравшись в оранжерею: вона блукала там між троянд у шовкових білих шкарпетках, а він з обожнюванням дивився на неї з заростей бур'яну. На наступний день він пішов ще раз поглянути на неї - в церкву, а потім від відчаю при думці про розділяла їх прірви вирішив померти. Згадавши, як небезпечно спати під кущами бузку, набив квітучими гілками скриня з вівсом і ліг туди спати.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Інше на тему: Переказ скорочено Фрекен Юлія (Август Стріндберг)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок