Головна Головна -> Інше українською -> Література -> Переказ скорочено Кавалер Глюк (Ернст Теодор Амадей Гофман)

Переказ скорочено Кавалер Глюк (Ернст Теодор Амадей Гофман)

Назва:
Переказ скорочено Кавалер Глюк (Ернст Теодор Амадей Гофман)
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,21 KB
Завантажень:
63
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Короткий переказ твору Кавалер Глюк (Ернст Теодор Амадей Гофман)
Головний герой, сидячи в кафе і слухаючи, на його думку, потворну музику місцевого оркестру, знайомиться із загадковим чоловіком. Той погоджується випити з ним, попередньо дізнавшись, не берлінець він і чи не вигадує чи музику. Головний герой негативно відповідає на перше питання, на другий же зауважує, що має поверхневе музичну освіту і сам писав колись, але вважає всі свої спроби невдалими.
Невідомий йде до музикантів. Через якийсь час оркестр заграв увертюру «Іфігенії в Авліді». Знайомий в цей момент перетворюється: «переді мною був капельмейстер». Після виконання він визнає, що «Оркестр тримався молодцем!». Головний герой пропонує новому знайомому перейти в залу й допити пляшку. У залі той знову веде себе дивно, підходить до вікна і починає наспівувати партію хору жриць з «Іфігенії в Тавриді», привносячи нові «зміни, разючі по силі і новизні».
Закінчивши, він ділиться з головним героєм своїм розумінням призначення музиканта: «Хіба можна навіть перерахувати ті шляхи, якими приходиш до твору музики? Це широка проїжджа дорога, і всі, кому не лінь, метушаться на ній і переможно волають: "Ми присвячені!" [...] В царство мрій проникають через ворота зі слонової кістки; мало кому дано побачити цю браму, ще менше - вступити до одної ! [...] Дивні бачення миготять тут і там [...], важко вирватися з того царства [...] шлях перепиняють чудовиська [...]. Але лише деякі, прокинувшись від своєї мрії, піднімаються вгору і, пройшовши крізь царство мрій, досягають істини. Це і є вершина ... ».
Він розповідає про власний шлях, як потрапив у царство мрій, як його терзали скорботи і страхи, але він побачив промінь світло в цьому царстві, прокинувся і побачив «величезне світле око». Лилися божественні мелодії, око допомогло йому справитися з мелодіями і обіцяло допомагати йому: «знову побачиш мене, і мої мелодії стануть твоїми».
З цими словами він схопився і втік. Марно головний герой чекав його повернення і вирішив піти. Але поблизу Бранденбурзьких воріт знову побачив його фігуру.
На цей раз мова заходить про мистецтво і ставлення до нього. Знайомий заявляє, що він приречений «блукати тут у порожнечі»; головний герой здивований, що в Берліні, повному талантів, з публікою, що вітає ці таланти, його знайомий композитор самотній.
Відповідь знайомого такий: «Ну їх (художників, композиторів)! Вони тільки й знають, що скнарості. Вдаються до зайвих тонкощі, все перевертають догори дном, аби відкопати хоч одну жалюгідну мислішка. За балачками про мистецтво, про любов до мистецтва і ще казна про що не встигають дістатися до самого мистецтва, а якщо ненароком вирішаться двома-трьома думками, то від з куховаріння повіє льодовим холодом, що показує, наскільки далекі вони від сонця ... »
Головний герой стверджує, що до творінь Глюка у Берліні ставляться з належною повагою. Знайомий стверджує зворотне: одного разу йому захотілося послухати постановку «Іфігенії в Тавриді», а той прийшов до театру і почув увертюру з «Іфігенії в Авліді». Він подумав, що сьогодні ставлять іншу «Іфігенію». На його подив, далі йшла «Іфігенія в Тавриді»!
«Між тим твори ці поділяє цілих двадцять років. Весь ефект, вся суворо продумана експозиція трагедії остаточно зникають ».
Він знову тікає від головного героя.
Кілька місяців по тому, проходячи повз театр, де давали «Арміда» Глюка, біля самих вікон, головний герой помічає свого знайомого. Той кляне постановку, акторів, які спізнюються, що вступають завчасно і запитує, чи хоче герой послухати справжню «Арміда»? Після ствердної відповіді загадкова людина веде його до себе додому.
Нічим не примітний будиночок, темрява у ньому, навпомацки просуваються; незнайомець приносить свічку. Посередині кімнати невелику фортепіано, пожовкла нотний папір, чорнильниця, покрита павутиною (ними давно не користувалися).
У кутку кімнати шафа, незнайомець підходить і виймає звідти нотну партитуру «Арміда», при цьому головний герой помічає в шафі всі твори Глюка.
Незнайомець каже, що зіграє увертюру, але просить героя перевертати листи (нотний папір порожня!).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Переказ скорочено Кавалер Глюк (Ернст Теодор Амадей Гофман)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок