Головна Головна -> Інше українською -> Макроекономіка -> Скачати інша робота: Магістерська робота Застереження до міжнародних договорів

Магістерська робота Застереження до міжнародних договорів / сторінка 18

Назва:
Магістерська робота Застереження до міжнародних договорів
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
58,29 KB
Завантажень:
126
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35 

Якщо сторони не погодили місце проведення арбітражу, воно визначається арбітражем з урахуванням обставин справи, зокрема, чинник зручності для сторін.
В арбітражному застереженні ad hoc місце арбітражу відіграє ще важливішу роль. Оскільки в арбітражі ad hoc відсутній орган, який забезпечує формування складу арбітражного суду та вирішення інших питань, необхідних для здійснення арбітражного процесу, роль такого органу можуть виконувати або суди, або інші органи – голова Торгово-промислової палати або інші особи, визначені законодавством країни місця арбітражу. Такі органи можуть допомогти у призначенні арбітра за сторону, яка ухиляється від призначення свого арбітра, тобто вони сприяють формуванню необхідних передумов для початку роботи арбітражу. Проте будь-яке сприяння надається тільки в тому випадку, якщо місце арбітражу знаходиться в цій країні, тобто якщо на нього поширюється місцеве арбітражне законодавство.
Якщо сторони не визначили порядок формування арбітражного суду і не зазначили місце арбітражу в арбітражному застереженні, одним із можливих засобів, що залишається заінтересованій стороні для ініціювання арбітражного процесу, є звернення до механізму, закладеного в Європейській конвенції з міжнародного комерційного арбітражу 1961 р., учасниками якої є 26 держав, зокрема Україна. Відповідно до положень пунктів 2–7 ст. цієї Конвенції голова Торгової палати країни відповідача (а в деяких випадках – Спеціальний комітет) має певні повноваження, якими він наділяється з тим, щоб заповнити прогалини арбітражної угоди (визначення виду арбітражу, призначення арбітра, визначення місця арбітражного розгляду та правил арбітражного провадження).
При виборі місця арбітражу сторони мають уникати юрисдикцій, які обмежують автономію сторін у визначенні процедурних питань, або таких, що мають обов’язкові процедурні правила, які не відповідають інтересам сторін. Також треба уникати країн, законодавство та суди яких надмірно втручаються в арбітражний процес. Важливим є розумний баланс між підтримкою суду (наприклад, для захисту власності, виклику свідків) та небажаним судовим втручанням (наприклад, заборона арбітражного провадження).
Слід також уникати країн, законодавство яких дозволяє оскаржувати арбітражне рішення по суті суперечки або надмірно сприяє скасуванню рішення на підставах, які не передбачені Нью-Йоркською конвенцією. Необхідно також мати на увазі, що законодавство деяких країн передбачає право сторін виключити можливість оскарження арбітражного рішення за певних умов (наприклад, Швейцарія, Бельгія, Велика Британія, Туніс). Зауважимо, що в деяких країнах можуть існувати обмеження щодо вибору юриста або арбітрів. Сторони не мають обмежуватися у виборі юриста вимогою законодавства, згідно з якою юрист має бути громадянином країни місця арбітражу або мати місцевий документ, що засвідчує право на зайняття адвокатською діяльністю. Сторонам також необхідно мати необмежений доступ до якнайширшого вибору міжнародних арбітрів та не бути примушеними вибирати тільки місцевих арбітрів, як, наприклад, у Китаї, або тільки арбітрів з певним віросповіданням, як це має місце у деяких арабських країнах, де арбітр, за окремими виключеннями, має бути мусульманином та знати Шаріат [18, c.38].
Рекомендується при виборі місця арбітражу уникати таких країн, де законодавство, що застосовується до міжнародного арбітражу, є застарілим, неясним, суперечливим та складним для застосування. При цьому визначальним чинником для проведення міжнародного арбітражу є сприйняття країною Типового Закону як такого, що здобув визнання міжнародної спільноти.
Зазначу, що на Типовому Законі ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж базується законодавство Австралії, Азербайджану, Бахрейну, Бєларусі, Бермудів, Болгарії, Канади, Хорватії, Кіпру, Єгипту, Німеччини, Греції, Гватемали, Гонконгу, Індії, Ірану, Ірландії, Йорданії, Кенії, Литви, Макау (спеціальний адміністративний регіон Китаю), Мадагаскару, Мальти, Мексики, Нової Зеландії, Нігерії, Оману, Парагваю, Перу, Кореї, Росії, Сінгапуру, Шрі-Ланки, Тунісу, України, у межах Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії: у Шотландії; у межах Сполучених Штатів Америки: у Каліфорнії, Коннектикуті, Іллінойсі, Орегоні та Техасі; у Замбії та Зімбабве.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35 
Інше на тему: Магістерська робота Застереження до міжнародних договорів

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок