Головна Головна -> Інше українською -> Макроекономіка -> Промисловий потенціал України: напрями ефективного розвитку

Промисловий потенціал України: напрями ефективного розвитку

Назва:
Промисловий потенціал України: напрями ефективного розвитку
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
16,16 KB
Завантажень:
503
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Промисловий потенціал України: напрями ефективного розвитку

Орієнтація на інноваційний розвиток

У процесі формування ринкової моделі економіки пріоритетна увага повинна бути приділена модернізації, реконструкції і розвитку виробництва на новій технічній основі, активізації інноваційної діяльності з втілення результатів науково-технічних розробок у виробництво, створенню нових технологічних процесів і перебудові на сучасній науково-технічній основі всіх галузей матеріального виробництва та сфери обслуговування. Інтеграція науково-технічної сфери в процеси економічного і соціального розвитку суспільства означає формування системи інститутів, які створюють могутні стимули для генерування стійкого потоку ефективних нововведень, здатних утворювати нові ринки наукомісткої продукції, що забезпечує платоспроможний попит. Як зазначав Президент України у своєму вступному слові до учасників науково-практичної конференції "Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України" 20 лютого 2003 року, "становлення інноваційної моделі розвитку - це завдання не тільки економічної політики. Йдеться про органічне поєднання політичних, гуманітарних, соціально-психологічних, макро- і мікроекономічних чинників та інституційних передумов, які лише у своєму комплексі здатні надати нових відчутних імпульсів трансформаційним процесам, розвиткові суспільства на інноваційній основі" [1].

Досвід другої половини ХХ століття показує, що високі темпи інноваційної активності досягаються в результаті створення такого інституціонального середовища, яке забезпечує захист інтелектуальної власності і технологічних нововведень, створює умови для розширення конкуренції на базі інновацій та дозволяє оптимізувати фінансові, матеріальні і трудові ресурси для їх розвитку. Визначальними в цьому плані є наукові праці таких учених, як М. Абрамовиць, С. Кузнець, Дж. Кендрик, Е. Денісон, Р. Солоу, Й. Шумпетер, М. Кондратьєв, С. Глазьєв, Ю. Яковець та ін [2].

Формування національної інноваційної моделі розвитку насамперед передбачає:
створення інфраструктури для малого і середнього інноваційного підприємництва в економіці країни (інноваційно-технологічних центрів, інкубаторів, технопарків, інноваційно-промислових комплексів тощо);
удосконалення управління інноваціями і приведення його до рівня, порівнянного з міжнародним;
розвиток механізмів, що адаптують до українських економічних умов світовий досвід організації і фінансування високоризикових інноваційних проектів (лізинг, страхування інвестицій, венчурне фінансування та ін.);
налагодження мережі інформаційних послуг, інжиніринга, стандартизації та сертифікації технологічних процесів, товарів і послуг;
протекціонізм інновацій через механізми митних тарифів, податків, кредитів, страхування, тендерів на закупівлю техніки і технологій для державних потреб.
Водночас непокоїть той факт, що за останні три роки, які називають періодом економічного зростання, кількість підприємств, які здійснюють інновації, не тільки не зросла, а навпаки - зменшилася. У 2002р. інноваційну діяльність здійснювало лише кожне десяте підприємство, тоді як у розвинутих країнах частка інноваційно активних підприємств сягає 70%. Як підсумок - частка інноваційної продукції в загальному обсязі промислового виробництва в Україні становить менше 7%. На відміну від розвинутих країн, де 85-90% приросту ВВП припадає на виробництво наукоємної продукції, наша економіка розвивається без суттєвого використання результатів наукових досліджень. Наука, так само як і існуючі новітні технології, залишається значною мірою незадіяною.

Поштовхом до становлення інноваційної моделі розвитку має стати реальна структурна перебудова національної економіки. Національна академія наук України неодноразово порушувала питання щодо недоліків структурної політики, відсутності будь-яких механізмів її реалізації. Сьогодні ситуація така: за 1991-2002 рр. частка паливно-сировинних галузей зросла майже втричі і забезпечує половину обсягів промислового виробництва, тоді як частка машинобудування та галузей соціальної спрямованості вдвічі зменшилася.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Інше на тему: Промисловий потенціал України: напрями ефективного розвитку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок