Головна Головна -> Інше українською -> Менеджмент -> Стратегії диверсифікації: фокусування швидкого реагування, вичікування та можливість їх використання підприємствами України

Стратегії диверсифікації: фокусування швидкого реагування, вичікування та можливість їх використання підприємствами України

Назва:
Стратегії диверсифікації: фокусування швидкого реагування, вичікування та можливість їх використання підприємствами України
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
8,96 KB
Завантажень:
317
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
КонтрольнА РОБОТА
На тему:
Стратегії диверсифікації: фокусування швидкого реагування, вичікування та можливість їх використання підприємствами України


Зміст
Вступ
Стратегія диверсифікації
Стратегія фокусування
Стратегія вичікування і швидкого реагування
Висновок
Список використаної літератури


Вступ
Загальна (генеральна) стратегія розвитку підприємства пов’язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх ресурсів і орієнтована на виконання його головної цілі. Виробничі (допоміжні) види стратегій забезпечують реалізацію генеральної стратегії підприємства по окремим направленням його діяльності (маркетингова, фінансова, виробнича та ін.), видам діяльності (стратегія основної діяльності, пов’язана з реалізацією товарів і обслуговуванням покупців, стратегія неторгової діяльності – ремонтно-будівельної, транспортної, виробничої і т.д.) використанню окремих видів ресурсів (стратегія формування і використання трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів і т.д.).
Стратегічні плани повинні бути зроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але і бути достатньо гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що спрямовує діяльність фірми протягом тривалого періоду часу, даючи собі звіт про те, що конфліктна і постійно мінлива ділова і соціальна обстановка робить постійні коригування неминучими.
Першим і, може бути самим істотним рішенням при плануванні, буде вибір цілей підприємства.
Діяльність підприємства на споживчому ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних задач, які дозволяють забезпечити ефективну господарську діяльність, виживання і його конкурентоспроможність на ринку. Під ціллю розуміють якісні і кількісні характеристики функціонування підприємства до досягнення яких воно прагне.


Стратегія диверсифікації
Диверсифікація (лат. Diversus – різний, віддалений і facere - робити) – розширення номенклатури продукції, що її виробляють окремі фірми та об’єднання.
Диверсифікація існує у двох основних формах:
розширення асортименту товарів, організація випуску нових видів продукції в межах «власної» галузі, тобто збільшення числа модифікацій певного виду товару, які задовольняють попит окремих груп споживачів. Відбувається найчастіше на ринках, де існує сильна конкуренція. Можлива також удавана диверсифікація продукту, коли за незмінної якості змінюють лише упаковку чи дизайн і пропонують продукт як новий за вищу ціну;
вихід за межі основного бізнесу, проникнення в нові галузі та сфери господарства. Може здійснюватися як через створення нових підприємств, так і скуповування фірм або злиття з ними. Внаслідок цього відбувається перехід від односторонньої виробничої структури до багато профільного виробництва, крупні фірми і компанії поступово перетворюються на багатогалузеві комплекси. Так, на початку 90-х серед 500 найбільших корпорацій США 90% існували у формі багатогалузевих концернів, переважна більшість яких мала у своєму складі в середньому підприємства 11 галузей, а наймогутніші – 30-50 галузей.
Диверсифікація – порівняно нове явище, швидко поширюється на Заході з середини 50-х рр. XX ст. Покликана до життя НТР, необхідністю пристосування бізнесу до швидких структурних змін, посиленням конкурентної боротьби. Диверсифікація також є інструментом використання переваг комбінування, проникання в нові прибуткові галузі, стабілізації бізнесу (діє за принципом «не класти всі яйця до одного кошика»). Диверсифікація дає змогу компенсувати спад збуту на ринку одних товарів його зростанням на інших. Завдяки цьому диверсифіковані підприємства більш стійкі та конкурентоспроможні, ніж вузькоспеціалізовані. Вони мають можливість переливати капітал у найприбутковіші галузі.
Диверсифікація може розглядатися як організаційно-економічний фактор підвищення ефективності виробництва. Одним із результатів диверсифікації є поява диверсифікованих концернів і конгломератів, що об’єднують підприємства багатьох галузей економіки, які не пов’язані між собою технологічним ланцюгом.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Інше на тему: Стратегії диверсифікації: фокусування швидкого реагування, вичікування та можливість їх використання підприємствами України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок