Головна Головна -> Інше українською -> Медицина та здоров'я -> Алергодерматози у дітей. Спадкові захворювання шкіри.

Алергодерматози у дітей. Спадкові захворювання шкіри.

Назва:
Алергодерматози у дітей. Спадкові захворювання шкіри.
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
18,09 KB
Завантажень:
281
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Тема:
Алергодерматози у дітей. Спадкові захворювання шкіри.


Актуальність теми. Розпосюдженісь алергодерматозів у дітей.
Дитяча екзема: етіопатогенез, клініка, лікування.
Атопічний дерматит: етіопатогенез, клініка, лікування.
Спадкові хвороби ороговіння: іхтіоз, фолікулярні кератози, бородавчасті кератози, кератодермії.
Спадкові дисхромії і дистрофії шкіри: альбінізм, спадковий лентігіоз.
Геродермії: прогерія, дитяча гіперластична шкіра.


І. В дерматологічній практиці не останнє місце займає поблема розповсюдженості алергодерматозів, особливо у дітей.
Під терміном алергодерматоз ми розуміємо ряд захворювань, які виникають у хворих з підвищеною чутливістю до тієї чи іншої речовини – алергену. Вроджена підвищена чутливість (ідіосинкразія) зстрічається рідко, значно частіше гіперчутлиість винкаиє при повторній дії на шкіру алергена. Кількість речовин, які можуть викликати алергічні реакції, дуже велика ів зв’язку з розвитком промисловсті, продовжує зростати. До алергодерматозів відносять такі захворювання як: мікробна екзема, атропічний дерматит, тосикодермії та ін.
Екзема складає 30 – 40 % всіх шкірних захворювань і розвивається внаслідок комплексної дії нейроалергічних, ендокринних, обмінних і екрогенних факторів. Проблема атопічного дерматиту в останнній час набуває все більшої актуальності. В практиці лікаря – дитячого дерматолога кожний третій пацієнт – хворий на атропічний дерматит. В загальній структурі захворюваності питома вага атопічного дерматиту складає 10 – 20%.
Щодо токсикодермії, то найбільш часто зустрічають медикаментозні токсикодермії (50 – 90 %), друге місце займають харчові (аліментарні токсикодермії - 12% ), порівняно рідко професійні токсикодермії (2 %).
ІІ. Дитяча екзема.
Екзематозний процес у дітей переважно розвивається на фоні ексудатинного діатезу в результаті успадкуванння зміненої імунологічної реативності.
У більшості батьків або близьких родичів хворих екземою дітей в минулому спостерігались прояви алергії зі сторони шкіри, слизових оболонок або внутрішніх органів. Є дані про те, що при алергічному захворюванні (бронхіальна асма, алергічний реніт, екзема, нейродермії у одного з батьків (головним чином у матері) множинність захворювання у дитини 40 %, а при захворюванні обох батьків ступінь ризику зростає до 50 - 60 % . У дітей з ескузтивним діатезом часто спостерігаются і торпідно протікають вогнища фокальної хронічної інфекції бронхіальної асми. Гострі респіраторні захвоювання, кон’юктивіти, кератити, шлуново-кишкові розлади, дизфункція печінки і підшлункової залози. У дітей, хворих екземою, на фоні зниженої імунобіологічної реактивності організму відмічаються прояви алімнтрої алергії (до казеїну жіночого або коров’ячого молока) інфекційно-алергічні реакції, часто обумовлені вогнищами хронічної інфекції, підвищеною чутливістю до лікарських препаратів і іншх хімічних речовин.
Захворювання починається в ранньому віці. На шкірі лиця, волосистої частини голови появляються висипання які поступово поширюються на інші частина тіла. На почервонівшій набрякшй шкірі лиця пояляються множинні ексудативні попули і дрібні везикулярні висипання, які зливаються між собою, покриті масивниими кірками бурого кольору, які залишають після себе мокнучі ерозії. Поряд з мокнучими вогнищами можуть спостерігатись п’ятнисті себорейні висипання (еритематозно-сквамозні п’ятна – себореїди – на лиці, тулубі, кінцівках). Таким чином, дитяча екзема частіше всього характеризується ознаками справжньої мікробної і себорейної екземи. Діти переважно перегодовані, патозні, погано сплять, збуджені лімфатичні вузли збільшені.
Захворювання дитячою екземою частіше всього відмічають у дітей в віці від 3 років. Потім процес трансформується в стійкий дифузний або десимінований нейродермії.
Лікування. Вибір комплексної терапії екзематозного процесу базується на характері ураження шкірних покривів (стадія, гострота, поширеність процесу), особливостях порушення функції внутрішніх органів, врахуванні механізмів розвитку алергічної реакції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Інше на тему: Алергодерматози у дітей. Спадкові захворювання шкіри.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок