Головна Головна -> Інше українською -> Мовознавство -> Провідні чинники формування дидактичних основ вивчення української мов й літератури в Галичині

Провідні чинники формування дидактичних основ вивчення української мов й літератури в Галичині

Назва:
Провідні чинники формування дидактичних основ вивчення української мов й літератури в Галичині
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
19,14 KB
Завантажень:
466
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
§ 1.2. Провідні чинники формування дидактичних основ вивчення української мов й літератури в Галичині
Доля української мови надзвичайно тісно пов'язана з історією народу, його побутом, культурою. Поділ України між чужими державами негативно вплинув на розвиток мови. Кожна пануюча країна нав’язувала свої звичаї,
Незначна кількість українських шкіл, вплив німецької й польської мов, нерівноправне становище серед інших предметів призвело до того, що українська мова в Галичині була насичена полонізмами, старослов'янськими словами.
“Весна народів” 1848 р., окрім скасування панщини й встановлення конституційного ладу в Австрійській імперії, призвела до низки позитивних змін в освіті. З вимогою українізації навчальних закладів Східної Галичини в 1848 р. до Міністерства освіти звернулася Головна руська рада, піднімаючи питання зрівняння української мови в правах з іншими мовами монархії, широкого запровадження її в навчальних закладах, видання книжок рідною мовою, відкриття кафедри української мови у Львівському університеті тощо (Зоря Галицька, - 1848. – Ч.1. – С.1). проведено з’їзд української інтелігенції – “Собор руських учених”, на якому Я.Головацький виступає з рефератом про окремішність української мови (Головацький Я. Розправа о язиці южноруськім і єго нарічіях. - Львів, 1849. - 64с). На шпальтах першої української газети «Зоря Галицька» друкуються статті, зміст яких свідчить про чітке прагнення української громадськості до самостійності. Започатковується українська преса, на шпальтах якої піднімаються питання національної школи з рідною мовою викладання. Створюється літературно-наукове товариство “Галицько-руська матиця”.
В результаті позитивних зрушень в освітній політиці при Львівському університеті створено кафедру української мови та літератури, в народних школах у містах і селах з більшістю українського населення запроваджено українську мову викладання, а в головних школах українська мова стала окремим навчальним предметом.
В 1849р. Міністерством віросповідань і освіти було ухвалено «Організаційний нарис гімназій і реальних шкіл Австрії», яким дано дозвіл на відкриття приватних середніх шкіл з українською мовою викладання (Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х-поч.ХХст). - К., 1991.-379с.-С.65).
Указ 1876 року наклав кайдани на розвиток української мови в Підросійській Україні, тому письменники й поети надсилають свої праці в галицькі видання, анонімно готують шкільні підручники з рідної мови й літератури, чим значно сприяли розвитку української мови та допомагали протистояти поширенню польських слів. Спостерігалися значні відмінності між літературною мовою та спотвореною польськими впливами мовою в Галичині. За чистоту рідної мови боролося чимало відомих тогочасних педагогів, громадських діячів. Великими є, зокрема, заслуги О.Огоновського, який першим запровадив у видавництва пом'якшення на -ський. Після перетворення товариства ім. Т. Шевченка на наукове він у 1893 р. на засіданні філологічної секції створив комісію (члени - О.Огоновський, Коцовський, М.Пачовський, Грушкевич), яка мала випрацювати єдиний правопис української мови. Смерть О.Огоновського перешкодила реалізувати це важливе завдання.
Українська мова завжди виступала одним з вагомих чинників національного відродження. На початку ХІХ ст. великого розвитку набуває ідея народності, зростає зацікавлення народною поезією, етнографічними творами І.Котляревського, Є.Гребінки, Квітки-Основ'яненка, пізніше Т.Шевченка та ін. Віру в можливість самостійного національного розвитку утверджують у своїх творах члени „Руської трійці". Студенти власноруч переписують твори з нечисленних примірників Шевченкового „Кобзаря".
В українському національному русі з'являються постаті письменників і педагогів Є.Згарського, Володимира Шашкевича, О.Партицького, О.Огоновського, В.Ільницького та ін. В Галичині друкують свої твори П.Куліш, О.Кониський, І.Нечуй-Левицький. З підросійської України переносить свою працю в Галичину і М.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Інше на тему: Провідні чинники формування дидактичних основ вивчення української мов й літератури в Галичині

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок