Головна Головна -> Інше українською -> Мовознавство -> інша робота українською мовою: Мова

Мова / сторінка 13

Назва:
Мова
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
46,13 KB
Завантажень:
424
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 
Перший підхід називається семасіологічним, інший – ономасіологічним.
Семасіологія вивчає семантичну структуру та її зміни в готових семантичних одиницях, а ономасіологія досліджує процес створення лексичних одиниць. Як правило, у мовознавчій літературі наголошується, що шлях дослідження в семасіології – це шлях від звучання до змісту, пов'язаний з тим, що означає слово, які існують слова, словосполучення для вираження певного змісту. Для ґрунтовнішого пояснення природи таких підходів до аналізу можна подати такі схеми: ономасіологічний підхід > позамовний зміст (поняття, що існує в реальній дійсності) > мовна форма / мовна система > мовлення, тобто шлях дослідження від значення (як даність) до засобів вираження (номінація цього значення); семасіологічний підхід > мовлення > мовна система / мовна форма > позамовний зміст, шлях від форми (номінації предмета, явища) до значення (яке несе ця номінація).
Поняттєві категорії кількості та якості. Як свідчать мовознавчі спостереження, кількість у методологічному плані є визначення одноякісних (однорідних) предметів, яка розглядається з боку інтенсивності чи ступеня вияву будь-якої ознаки. Проте з-поміж лінгвістів побутує думка, що зовсім кількісних методів у дослідженні мовних явищ немає (С.Г.Шляхтенко, В.З.Панфілов); більше того є перспективним твердження, що категорія кількості є вторинною (похідною), яка передбачає відносно “розвинену практику і диференційоване уявлення про якість і властивість, про ціле і частину”. Саме категорія якості лягла в основу виділення категорії кількості, оскільки первинна свідомість якісної визначеності предметів стала основою групування їх у кількісні ряди. На користь первинності категорії квалітативності свідчить і те, що категорія кількості, володіючи конкретним онтологічним змістом, разом з тим не має змісту без певних логіко-гносеологічних операцій. Тобто, необхідно знайти спосіб виразити одне через інше, використовуючи спільний для них елемент чи одиницю. Важливим способом подолання неозначеності і виділення якісної визначеності, яка реалізується у відношеннях тотожності й різниці з іншими предметами.
ТЕМА 9. ЗНАЧЕННЯ І СМИСЛ СЛОВА. РОЗВИТОК ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
Питання до теми:
Походження слова.
Семантична структура і функція слова.
Слово і “смислове поле”.
Категорійне значення слова.
Значення і смисл. Розвиток значення слова.
Основна література:
Виноградова О.С. О категориях модальности и модальных слов русского языка // Труды ин-та русск. языка АН СССР. – Т.2. – М., 1950.
Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. – М., 1959.
Клименко А.П. Вопросы психолингвистического изучения семантики. – Минск, 1970.
Леонтьев А..Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1979.
Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.
Розцвітай же, слово. – К., 1983.
Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.
Додаткова література:
Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические свойства языка. – М., 1974.
Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л., 1972.
Походження слова. Відомо, що мова є складною системою кодів, яка сформувалася у суспільній історії. При детальнішому розгляді зрозуміло, що нас цікавитеме слово і його семантична будова, т.т. слово як носій певного значення. Є всі передумови, щоб думати, що слово як знак, який позначає предмет, виникло з праці, з предметної дії. Інакше кажучи, на початкових етапах розвитку мови слово мало симпрактичний характер. Можна думати, що спочатку слово отримувало своє значення тільки з ситуації конкретної практичної діяльності. Очевидним є той факт, що вся подальша історія мови є історією емансипації слова від практики, виділення мовлення як самостійної діяльності, що наповнює мову та її елементи – слова.
Спостереження над розвитком дитини дають додаткові факти, які дозволяють вважати, що слово народжується з контексту, поступово виділяється з практики, стає самостійним знаком, що позначає предмет, дію чи якість (а потім і відношення), і до цього моменту відноситься сучасне народження диференційованого слова як елемента складної системи кодів мови.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 



Інше на тему: Мова

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок