Головна Головна -> Інше українською -> Мовознавство -> Українською мовою інша робота: Культура мови перекладу

Культура мови перекладу / сторінка 14

Назва:
Культура мови перекладу
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
29,88 KB
Завантажень:
117
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 

А.Радлова економніше трактує це місце:
Так будьте осторожны – страх спасает;
Опасна юность даже без невзгод [2,C.66],
але її перекладу бракує чіткості та ясності.
Серед російських прислів’їв досить поширені римовані, тому перекладачі вводять риму там, де її немає у автора:
all that lives must die
Passing through nature to eternity [20,1,2,73-74].
М.Лозинський:
Все лучше умереть
И сквозь природу в вечность перейдет [17,C.147].
Цей варіант можна вважати близьким і влучним, якщо не рахувати, що "all that lives" – це не "жившее", а "живущее", саме тому форма минулого часу "жившее" (життя припинилося) недоречне з формою майбутнього часу "умрет".
Цю неточність уникає Б.Пастернак:
Что живо, то умрет
И вслед за жизнью в вечность отойдет [16,C.21]
Але Б.Пастернак припускається неточності – у Шекспіра говориться, що після смерті все те, що живе, перейде через природу у вічність, перекладач вводить новий момент – у вічність відійде життя, а з ним те, що жило.
А.Соколовський передає це місце без рими, зате стисло:
Что живо – то умрет. Все переменит
На вечность жизнь [2,III,2,329]
повністю прислів’я має вигляд "While the grass gross, the horse starves" – "Доки трава виросте, кінь з голоду здохне". Російський еквівалент цього прислів’я – "Пока солнце взойдет, роса очи выест". У перекладі М.Лозинського обрано дослівний варіант: "Да, сударь мой, но пока трава растет" – пословица слегка заплесневелая"[17,C.222]. Б.Пастернак справедливо вважає, що оскільки російському читачеві це прислів’я невідоме, то наводити тільки його початок неможливо, і він пішов на розширення тексту: "Да, сер, но "покамест травка подрастет, лошадка с голоду умрет" – старовата пословица"[16,C.108].
Славнозвісне шекспірівське The time is out of joint [20,1,5,188] у різних перекладачів передано різними засобами, і не завжди те, що найточніше, є кращою версією. Для порівняння – А.Радлова: "Век вывихнут!"[2,C.62], М.Лозинський: "Век разшатался!"[17,C.172], Б.Пастернак: "Погублен век!" [16,C.49]; крилатим висловом шекспіризмом, став переклад А.Кронеберга: "Распалась связь времен!" [2,C.67].
Порівнюючи переклади шекспірівського "Гамлета", можна виявити ще чимало прикладів різного відтворення того самого тексту. На думку М.О.Бархатова, "ця поетична дискусія митців перекладу повчальна і може послужити доброю школою для молодих фахівців перекладу... коли вони зважуються на таку складну і почесну справу, як переклад творів літературного генія..."[2,C.67].


Висновок
Існують тисячі висловлювань про те, як слід перекладати, і, скоріше всього найпростіше і наймудріше про це сказав Белінський, який не був перекладачем, але радив перекладати на російську мову так, "як би написав по-російськи сам автор, якби він був росіянином"[6,C.8].
Колись переклад вважали заняттям, яке вимагає чималих зусиль, але незначним. А філософ Монтеск’є взагалі відмовився вважати переклад творчою роботою. Тепер зусилля перекладачів отримали визнання, а переклад надзвичайно вдосконалився як мистецтво. Вже немає такої сфери, де б не були потрібні послуги перекладачів. Кожний рік перекладаються сотні тисяч художніх творів, але це мізерна частина того, що перекладається взагалі, - тисячі статей, патентів, інструкцій. Перекладачі допомагають спілкуванню вчених, політиків, митців. Саме так переклад опинився в центрі суспільних проблем, життя вимагає тісного спілкування з іншими народами, знищуючи давні стереотипи і упередження.
При перекладі художнього твору текст передається читачеві з урахуванням прагматичного аспекту. У лінгвістичній літературі прагматичний аспект розглядається з різних точок зору – 1) передача прагматичних значень слів оригіналу; 2) прагматика як завдання конкретного акту перекладу; 3) прагматична адаптація для забезпечення однакового комунікативного ефекту у перекладі та оригіналі.
Прагматична адаптація означає внесення певних поправок на соціально-культурні та психологічні відмінності між тими, хто сприймає оригінал та переклад.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Інше на тему: Культура мови перекладу

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок