Головна Головна -> Інше українською -> Інше -> Сценарій до фільму Христини Семенюк “Людина з легенди”

Сценарій до фільму Христини Семенюк “Людина з легенди”

Назва:
Сценарій до фільму Христини Семенюк “Людина з легенди”
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
3,30 KB
Завантажень:
405
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
СЦЕНАРІЙ до фільму Христини Семенюк “Людина з легенди”


Нам вже відомо, що політика, яка велася на Україні в двадцяті отримала назву “українізація”. Тобто культурно-освітня робота йшла вперед, 80 % населення отримали знання в школах для дорослих і дітей, більшість із них отримали грамоти, які свідчили про закінчення елементарної школи. В той час українці мали право розмовляти українською рідною мовою, видавати і читати українську пресу та книжки. Проте якщо так було спочатку, то до 1931 року Й. Сталін почав проводити протилежне, “русифікацію”, щоб зміцнити тоталітарний режим. Культура і освіта України все більше і більше набували російськомовного характеру.
Почались масові репресії проти тих, хто противився, не хотів жити за однією ідеологією. Сталін жорстоко знищував тих, кого боявся, інтелігенцію. Люди, які боролися словом, були сильні душею, вірні Батьківщині, і вільні думкою і розумніші за Сталіна. Ось такою була українська інтелігенція. Сталін боявся їх. Індивідуалісти в Україні були приречені. Так, багато поетів та письменників: Яловий, Остап Вишня, Слісаренко, досвітній теж були репресовані. Тичина, Рильський, Сосюра були умовно репресованими. Це означало, що вони писали про те, про що дозволить писати влада. Тобто це мали бути твори, де б прославлялася більшовицька партія, Сталін та його найближче оточення. Ці твори була своєрідна данина тоталітарному режимові, яку змушені були платити майстри слова за можливість жити. Але про яке життя тут може йти мова?
Мій фільм про те, як помирає надія, як “згасає” білий світ в очах людини, яка хоче жити.
Микола Хвильовий, він шокував, приголомшив, вразив своїм вчинком усіх. Проте це був не вихід. Вихід – це коли знову бачиш світло коли в тобі живе надія.
Сам М. Хвильовий чи не перший усвідомив, що в літературу та мистецтво починає проникати казенно-бюрократичний підхід до творчості. Він гаряче обстоював ідею майбутнього відродження національного мистецтва, виступав проти “масовізму” в літературі, вважаючи, що мистецтво творить не армія, а інтелектуально розвинуте творча індивідуальність, яка дотримується своїх ідеологій життя.
Спочатку він створив літературну організація ВАПЛІТЕ. Головою організації став М. Яловий, письменник, найкращий друг Хвильового. Генеральний секретар ЦК ВП (б) У Каганович наказав закрити організацію, звинувативши Хвильового і Ялового у прагненні відірвати українську культуру від російської. Насправді все було не так.
М. Хвильовий вважав, що треба відшукати найближчі шляхи до повного розквіту національної літератури і мистецтва. Він стверджує, що український народ виріс на рабській психології, на здатності лише повторювати та копіювати вершинні досягнення інших культур і народів, зокрема росі1ської.
Суперечка про шляхи національного розвитку української радянської літератури була переведена в площину політичну, аж до тверджень про те, що Хвильовий закликав до виходу України з Союзу РСР. До виходу з Союзу Хвильовий не закликав, але обстоював послідовно суверенітет України, передусім її культурну та економічну незалежність.
У своєму трактаті “Україна чи Малоросія”, Хвильовий каже, що “ми є дійсно незалежною державою, яка входить своїм республіканським організмом в РС. Союз все ж таки залишається союзом, а Україна є самостійна одиниця.” Звичайно, цей трактат був заборонений, а Хвильового залякували, переслідували, йому погрожували.
Взагалі-то, в ті роки захищати свої позиції, погляди було надзвичайно важко, бо в атмосфері підозрілості і недовіри, інтриг і огульних обвинувачень інтелігенції в ідейних помилках, яку насаджував Каганович. Сформульовані тези Хвильового перекручували, провокаційно переосмислювали.
В 1933 році в житті Хвильового сталося велике горе. Заарештовують, а потім розстрілюють його найкращого друга, М. Ялового. М. Хвильовий гарячково шукає пояснень, виходу. Але не знаходить.
Вранці 13 травня 1933 року письменник збирає у себе на квартирі найближчих друзів, Куліша, Досвітнього, Йохансена. Він частує їх чаєм, жартує, грає на гітарі, декламує вірші Пушкіна.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Сценарій до фільму Христини Семенюк “Людина з легенди”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок