Головна Головна -> Інше українською -> Інше -> Розрахунок календаря

Розрахунок календаря

Назва:
Розрахунок календаря
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
8,84 KB
Завантажень:
266
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Розрахунок календаря


Зміст


Вступ
Тема даної курсової роботи – „Розрахунок календаря”.
Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з історією і сутністю календаря та використанням ланцюгових і підхідних дробів для розрахунку календаря.
Основним завданням роботи є вивчення та узагальнення теоретичних та практичних питань розрахунку календаря, пов’язаних з використанням ланцюгових і підхідних дробів.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що за свою історію людство використовувало (і використовує сьогодні) багато різних календарів. Для орієнтації в історичних подіях та узгодження даних різних календарів потрібно знати їх сутність та історію. Крім того, використані при розрахунку календарів ланцюгові та підхідні дроби можуть бути застосовані і інших областях, наприклад при розрахунку зубчатих передач.
В роботі розкриті наступні питання:
історія розвитку календарів (сонячного, місячного, юліанського, григоріанського);
використання ланцюгових і підхідних дробів для розрахунку календаря;
оригінальні календарі (Омара Хайама, майа);
тощо.
При написанні роботи автором були використані підручники і наукові статті з питань календаря і хронології.
1. Історія розвитку календарів
Календар (лат. calendarium) – це система лічення тривалих проміжків часу, в основі якої лежить зміна дня і ночі, фаз Місяця, пір року. В перекладі з латині слово “календар” означає боргову книгу, оскільки в Давньому Римі було прийнято проценти по боргам платити 1 числа кожного місяця, а перший день кожного місяця називався “Calendae” (календи). Виникнення календаря пов’язане з необхідністю організації господарської діяльності людини.
Першою природною одиницею часу була доба. Спочатку рахунок днів і ночей обмежувався числом 5 – по числу пальців на одній руці. Так зародився 5-денний (малий) тиждень.
Пізніше древні народи звернули увагу на зміну фаз Місяця: новий Місяць, перша чверть, повний Місяць, остання чверть. Проміжок між двома однаковими фазами Місяця спочатку визначався як 30 днів. Так з’явилася більша одиниця виміру часу – місяць. Тиждень (7 днів) виник як чверть місяця. Для визначення сезонів використовували сонячний календар.
Таким чином є календарі сонячні (у яких основна одиниця – тропічний рік), місячні (основна одиниця – синодичний місяць) та місячно-сонячні (основні одиниці – місяць і рік). За означенням: тропічний рік – проміжок часу між двома послідовними проходженнями центра Сонця через точку весняного рівнодення; синодичний місяць – проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця (29,5 діб).
Початок року за сонячним календарем завжди випадає на ту саму пору року. У місячному календарі початок року (що має 12 місяців поперемінно по 29 чи 30 діб) може випадати на інший сезон. Щоб позбутися розбіжності між обліком часу за зміною фаз Місяця і реальною зміною сезонів у деякі календарні роки місячного календаря впроваджуються додаткові місяці. Виправлений так календар називається місячно-сонячним. Місячно-сонячним календарем користувались у багатьох країнах світу, в тому числі у Київській Русі до прийняття християнства. Українські назви місяців відображають сезонні зміни. Назви місяців, що увійшли у побут багатьох народів, прийшли з Давнього Риму. Місячними та місячно-сонячними календарями дотепер користуються у багатьох країнах Африки, Близького та Далекого Сходу.


2. Сонячні календарі
2.1. Математична теорія сонячних календарів (використання ланцюгових і підхідних дробів для розрахунку календаря)
Найпоширеніший сучасний міжнародний календар – сонячний. При розрахунку сонячного календаря виникає наступна проблема: довжина тропічного року рівна 365,24220 діб, а реальний календарний рік повинен містити ціле число діб: 365 або 366. Тому для узгодження календарного року з тропічним необхідно через певне число простих років (365 діб) вводити високосні (366 діб).
Розглянемо задачу розрахунку сонячного календаря (чергування простих і високосних років) з використанням ланцюгових і підхідних дробів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Інше на тему: Розрахунок календаря

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок