Головна Головна -> Інше українською -> Інше -> Реалії, гра слів та інтертекстуальні одиниці в «Московіаді» Ю.Андруховича: специфіка їх відтворення у німецькомовному перекладі.

Реалії, гра слів та інтертекстуальні одиниці в «Московіаді» Ю.Андруховича: специфіка їх відтворення у німецькомовному перекладі.

Назва:
Реалії, гра слів та інтертекстуальні одиниці в «Московіаді» Ю.Андруховича: специфіка їх відтворення у німецькомовному перекладі.
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
48,01 KB
Завантажень:
494
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Реалії, гра слів та інтертекстуальні одиниці в «Московіаді» Ю.Андруховича: специфіка їх відтворення у німецькомовному перекладі.
3.1. Специфіка відтворення реалій у німецькомовному перекладі “Московіади”.
До лексичних труднощів перекладу відносимо відтворення реалій державно-адміністративного укладу та суспільного життя. Серед них найчастіше зустрічаємо реалії радянської доби. Радянізми поділяються на три підгрупи: 1) власне радянізми; 2) регіональні радянізми; 3) інтернаціональні радянізми [10;235].
Власне радянізми – реалії, характерні для Радянського Союзу (радгосп, ЖЕК, стаханівець), – відтворюють, враховуючи відсутність їх еквівалентів в цільовій мові. Регіональні радянізми (суботник, будинок культури, комсомолець) перекладаються у мовах країн колишнього соціалістичного табору здебільшого транскрипцією чи калькуванням. Інтернаціональні радянізми , такі, як супутник, більшовик є досить відомими і не вимагають особливого пояснення, достатньо перекласти їх способом транскрипції.
В українських постмодерних творах радянські вожді та інші члени державного апарату часто є об'єктом іронічного обігрування. Перекладач вірно відчув різницю між усталеним “комуніст”, що відповідає німецькому “m Kommunist”, “m Parteigenosse” і жаргонним “комуняка”, давши йому власний дескриптивний оказіоналізм “m Sowjetbonze”, що в дослівному перекладі на українську означатиме “радянське цабе” (порівняй: укр. “І це не нове, Великий Князю мій, все одно комуняків не перевершите...” [70;10] – нім. “Auch das ist nicht neu, GroЯer Fьrst, den Sowjetbonzen kцnnt Ihr das Wasser ohnehin nicht reichen” [73;14] ) . Даний радянізм має тут трохи інше семантичне забарвлення, він вжитий в запеклому, ненависницькому тоні, а не
в іронічному значенні, як це відтворено в перекладі. Іншим прикладом відтворення реалії на позначення членів “партійного апарату” СРСР є “die Mitglieder des Politbьros”, яка передана калькуванням і на нашу думку відтворена цілком адекватно і зрозуміло, принаймні для східнонімецького читача.
Методом транскрипції відтворене слово “чекіст” (порівняй: укр. “Уся ця стихійна забава зі щурами, кліткою, розпухлим коліном і оперовим чекістом здалась тобі чимось украй дурнуватим» [70;111] – нім. “ Irgendwie kommt dir das ganze irre Theater – die Ratten, das geschwollene Knie und der operative Opern-Tschekist – total blцde”[73;159]). Чекіст – працівник надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією і саботажем в перші роки Радянського Союзу. Ця реалія, що є калькою в українській з російської є транскрибована. Можливо, вона для кращого розуміння мала б бути розтлумачена у коментарі вкінці книжки, а саме: Tschekist – der Arbeiter der AuЯerordentlichen Kommission zur Bekдmpfung von Konterrevolution und Sabotage (UdSSR 1917-1922). Те, що перекладач не вибрав цей розширений варіант цілком виправдане, оскільки слово “чекіст” не повторюється в подальшому тексті, хоча й становить принципово важливе значення для розуміння, хто такий той “Сашко”, що так прагне залучити голодного студента-поета з України до співпраці. Сашко є кагебістом і автор називає його чекістом, показуючи цим, що навіть за кілька десятиліть після створення Радянського Союзу залишились все ті ж органи правопорядку. “Оperativ” в даному випадку означає “оперовий”. А от вибір перекладача щодо “Opern” нам не цілком зрозумілий. Сему “Opern” зустрічаємо в таких композитах як Opernglas, Opernsдnger. Беручи до уваги контекст, бачимо, що “Opern” вжите в прямому значенні від слова “опера”, оскільки “Сашко” сидить в клітці і викрикує різні погрози під музику оркестру. До того ж цю
стихійну забаву перекладач переклав як “das ganze irre Theater”. Цими двома фактами й пояснюємо введенну перекладачем додаткову лексичну одиницю “Opern”.
Приємно тішить переклад сучасної політичної реалії України, а саме найвищого законодавчого органу держави – Верховної Ради (порівняй: укр. “...що у вівторок почнеться сесія Верховної Ради” [70;6] – нім.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 



Інше на тему: Реалії, гра слів та інтертекстуальні одиниці в «Московіаді» Ю.Андруховича: специфіка їх відтворення у німецькомовному перекладі.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок