Головна Головна -> Інше українською -> Інше -> Міжетнічні відносини та ісламський чинник у Криму

Міжетнічні відносини та ісламський чинник у Криму

Назва:
Міжетнічні відносини та ісламський чинник у Криму
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
12,63 KB
Завантажень:
184
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Міжетнічні відносини та ісламський чинник у Криму

Відомо, що в Україні крім титульного народу, проживає ще близько 130 різних національностей. Це не може не створювати відповідних труднощів та напруження в міжетнічних відносинах, особливо в умовах перехідного періоду від тоталітаризму до демократії та системної соціально-економічної кризи, коли загострюється боротьба різних груп за мізерні ресурси державного бюджету, можливості їх контролювання та розподілу на користь тих чи інших етнічних груп, кланів, політичних угруповань тощо.
Разом із тим у сучасному світі полікультурні, багатоетнічні політичні нації мають певні переваги над етнічно більш гомогенними державами, оскільки це сприяє посиленню динамізму в міждержавних відносинах, більшій відкритості світові, здатності до сприйняття нових тенденцій шляхом установлення найрізноманітніших контактів, більш насиченому й багатому в своєму розмаїтті духовному життю. Не підтверджується й присутнє на побутовому рівні уявлення про те, що етнічна гомогенність сприяє міцнішій внутрішній стабільності в державі. Щоб переконатися в цьому, достатньо поглянути на ситуацію, наприклад, у Вірменії, яка після відомих подій стала найбільш етнічно гомогенною державою на пострадянському просторі.
Міжетнічні проблеми існують у ряді регіонів України, наприклад, у Закарпатті, на Буковині. Проте, якщо не торкатися вкрай неоднозначної русинської проблеми, міжетнічна ситуація в цих регіонах розвивається в межах більш-менш типової для центральноєвропейського субрегіону системи взаємовідносин між титульним етносом і національними або релігійними меншинами, які ставали меншинами не в результаті міграційних процесів, а внаслідок зміни державних кордонів у ході створення й розпаду імперій, воєн та реалізації європейськими народами права на політичне самовизначення.
Значно складніша ситуація склалася в Криму, оскільки до власне міжетнічних проблем цього регіону, особливо після здобуття Україною державної незалежності, додалися нові чинники, в тому числі внутрішньо- й зовнішньополітичні, які суттєво ускладнюють успішне вирішення проблем, що накопичуються. Один із таких чинників пов'язаний з десятилітньою історією кримського сепаратизму, яка суттєво вплинула й продовжує впливати не тільки на взаємовідносини українців і росіян, які становлять у Криму більшість, а й на відносини України з Росією на міждержавному рівні. Другий, надзвичайно важливий чинник, - це проблема успішної репатріації та інтеграції кримських татар після геноцидного акту депортації в 1944 р. та майже півстолітнього проживання їх у вигнанні, чим було перервано й майже дощенту зруйновано можливості нормального розвитку цього етносу. Труднощі успішного вирішення кримськотатарської проблеми пов'язані не тільки й, можливо, не стільки з відсутністю достатньої кількості матеріальних ресурсів і політичної волі керівництва України та Автономної Республіки Крим, а й із відсутністю справді глибокого усвідомлення суспільством суті цієї проблеми.
Так, в ешелонах влади, як і раніше, усталилася тенденція розглядати ситуацію з кримськими татарами тільки в межах проблеми раніше депортованих осіб і їхніх нащадків, які були піддані репресіям за національною ознакою й нині повертаються в місця колишнього помешкання. Очевидно, що всі спроби вирішити цю проблему, виходячи з такої позиції, приречені на невдачу. Водночас представники інших національних меншин, яких теж було депортовано з Криму (етнічних німців, вірменів, болгар, греків) часто-густо намагаються звести проблему облаштування та інтеграції раніш депортованих лише до кількісних оцінок і, відповідно, до потреб репатріантів, які належать до різних національних груп, наполягаючи на тому, що немає принципової різниці в підходах до вирішення проблем кримських татар та інших потерпілих етносів. Й хоча на численних семінарах, "круглих столах", конференціях та інших форумах багато вже було сказано про принципову відмінність тієї ситуації, в якій опинилися кримські татари у порівнянні з іншими групами раніше депортованих, повної ясності в цьому питанні й чіткого усвідомлення такої відмінності, що існує об'єктивно, ще й досі не досягнуто.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Інше на тему: Міжетнічні відносини та ісламський чинник у Криму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок