Головна Головна -> Інше українською -> Педагогіка -> Сценарій виховного заходу:“Кольори Шевченкової долі”

Сценарій виховного заходу:“Кольори Шевченкової долі”

Назва:
Сценарій виховного заходу:“Кольори Шевченкової долі”
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
4,55 KB
Завантажень:
258
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Сценарій виховного заходу:“Кольори Шевченкової долі”


Пісня “Бандуристе, орле сизий.
Вірш “Посвята кобзареві”
І ведучий: Розпочинаємо літературно-музичну композицію, присвячену пам’яті Тараса Григоровича Шевченка.
ІІ ведуча: Чим є рушник у житті українців? Це чудовий оберіг від лиха, горя, це символ благословення батька-матері. Вишитий червоно-чорними, або світлими і темними нитками, він уособлює сумні і радісні моменти людського життя.
І ведучий: Сьогодні ми будемо вишивати на цьому білому рушникові життя і долю нашого великого поета Т.Г.Шевченка.
ІІ ведуча: 9 березня 1814 року
В похилій хаті край села,
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем
(Виходить малий Тарас і його мати)
Мати: Як гірко, як нестерпно жаль,
Що долі нам нема з тоою!
Ми вбогі, змучені раби,
Не маєм радісної днини
Нам вік доводиться робить,
Не розгинать своєї спини
Промовиш слово – і нагай
Над головою люто свище.
І так усюди – з краю в край
Лютує панство ненависне
Росте неправда на землі
Згорьованій, сльозами змитій,
О любі діточки малі,
Одні залишитесь на світі!
Ну хто замінить вам мене,
Мої ви квіти нещасливі,
Коли бездольна смерть зітне
Мене на довгій панській ниві?
(Тарас дивиться на хату)
Тарас: У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
(Дивиться на матір і обнімає її )
Тарас: Там матір добрую мою
Ще молодою - у могилу
Нужда та праця положила
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі);
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми
Мов мишенята
(Тарас і мати, плачучи, виходять)
І ведучий: Яким же кольором вишиємо перші стібки на життєвому рушнику Шевченка? Гірко, але дитинство Тараса вздовж і впоперек пронизане чорними візерунками смутку сирітського: у дев’ять літ залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи, а на одинадцятому році втратив батька.
ІІ ведуча: А були в дитинстві Тараса і радісні, світлі дні. Любов сестри Катерини до малого хлопчика, його подорож од стовпів, що підтримують небо, захоплюючі розповіді діда Івана про Коліївщину і щира, вірна дружба Тараса та Оксани Коваленко.
(Виходять малі Тарас та Оксана)
Тарас: Ми вкупочці колись росли,
Оксана: Маленькими собі любились
Тарас: А матері на нас дивились
Оксана: Та говорили, що колись
Тарас: Одружимо їх. Не вгадали
Оксана: Старі зарано повмирали,
Тарас: А ми малими розійшлись,
Оксана: Та вже не сходились ніколи.
(Обоє виходять)
І ведучий: До всього цікавий, допитливий, він змалку виявив неабияку пристрасть до малювання. Пан вважав його своїм і міг робити з ним, що захоче: бити, примушувати виконувати тяжку роботу, продавати, міняти на собак.
...Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята –
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати –
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!..
ІІ ведуча: Додамо чорну полосу на рушник Шевченкового життя.
І ведучий: Проте дні, проведені в управителя Яна Димовського, були просякнуті світлом. Той допомагав йому пізнати світ, не забороняв малювати і навіть познайомив з художником-аматором Павлоцьким. Шевченко завжди з вдячністю згадував добродійника. Тож прикрасимо рушник ще кількома червоними візерунками.
ІІ ведуча: У 1829 р. “як козачок” пана Енгельгарда Тарас виїхав до м.Вільно (Вільнюс). У 1831 р. прибув до Петербурга, де поміщик віддав його працювати до майстерні живописця В.Ширяєва.
І ведучий: Як жилося Тарасові у Петербурзі? Які настрої переважають у його житті в цей час? Це були радісні роки: зустріч у літньому саду з Соменком, знайомство з Грінкою, Брюловим, Жуковським, Григоровичем, Вені ціановим викуп 1838 року з кріпацтва, навчання в академії мистецтв, опіка самого Брюлова, поява у 1840 р. “Кобзаря”.
Вірш “Кобзар”
ІІ ведуча: Тож доповнимо вишивку червоними візерунками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Інше на тему: Сценарій виховного заходу:“Кольори Шевченкової долі”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок