Головна Головна -> Інше українською -> Педагогіка -> Активні методи навчання української мови в школах Галичини першої третини ХХ ст.

Активні методи навчання української мови в школах Галичини першої третини ХХ ст.

Назва:
Активні методи навчання української мови в школах Галичини першої третини ХХ ст.
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
10,58 KB
Завантажень:
246
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
М. В. Титова
Активні методи навчання української мови в школах Галичини першої третини ХХ ст.
В сучасних умовах відродження гуманітарної освіти в Україні важлива роль відводиться вивченню української мови, яка, маючи статус державної, є важливим засобом виховання молодих громадян Української держави. Перегляд загальнокультурних та соціолінгвістичних підходів до її вивчення зумовлює посилення уваги до напрацьованих прийомів , методів, засобів. Зауважимо, що в останні роки питання методів навчання висвітлюють публікації В.Вихрущ, Т.Завгородньої, Г.Лемко, О.Пацалюк, С.Яворської та ін. Оскільки, як категорія історична, методи навчання трансформуються відповідно до змінюваних цілей і змісту освіти, то це вимагає здійснення їх історико-теоретичного аналізу. Досліджуваним періодом ми обрали першу третину ХХ ст., так як саме тоді у шкільництві Галичини поширюються й утверджуються нові дидактичні ідеї, під впливом зарубіжних реформаторських течій активізується пошук активних методів навчання рідної мови, в школах запроваджується нова, комплексна система навчання.
Однак запровадження нової системи неоднозначно сприймалося галицьким учительством, значна частина якого не володіла знаннями й уміннями, які відповідали б вимогам оновленої школи. Опоненти справедливо зауважували відсутність належного наукового обґрунтування окремих нововведень, які часто впроваджувалися на ґрунті нової ідеології. Аналіз публікацій "Учительського слова", "Шляху виховання й навчання" засвідчує неприйняття більшістю освітян нової офіційної методики навчання грамоти, оскільки, наприклад, при переході до методу цілих слів при комплексній системі нівелювалося значення пропедевтичних предметів (читання, письма, математики), темпи оволодіння учнями грамотою знизилися.
Публікації як рекомендаційного, так і полемічного характеру друкувалися на сторінках часописів "Учительське Слово", "Шлях виховання й навчання”. Зауважимо, що педагоги аналізували як недоліки, так і переваги нових методів. Так, статті М. Зубрея, П. Лисецького, Д. Петришина започаткували розгорнуту дискусію серед освітян щодо доцільності впровадження в школах методу цілих слів.
П. Лисецький рекомендував перші півроку в 1 класі не користуватися книжками, натомість використовувати рухому азбуку. Він подавав низку вправ для язика, губ, зубів, проте з точки зору логопедії припускався низки помилок: рекомендував верхню губу опустити на нижню, в той час, коли при повторенні звуків все відбувається навпаки: нижня губа піднімається до верхньої. Претендуючи на новий метод, П.Лисецький радив спочатку вчити дітей писати, потім читати, що навіть на той час було серйозним порушенням дидактичних основ вивчення мови. Непродуманою є і пропонованаП. Лисецьким система домашніх завдань – скласти слова з вирізаних букв – оскільки неможливий контроль такого виду роботи.
На противагу "поглядовому" методу навчання дітей читання М.Зубрей обґрунтовував творчий метод ("творча наука читання"). Так, учитель рекомендував вчити дітей за "Першою книжкою" М.Матвійчука, вивчення мови почати з читання, а не з письма[7].
Прихильником методу "цілих слів" виступав і Д.Петришин, для навчання дітей читанню сам користувався і рекомендував учителям такі засоби: рухому азбуку, настінні таблиці для колективного читання, старі часописи, книжки. Рекомендував переносити в українські школи метод навчання читанню "цілими словами" Е.Клапареда, мотивуючи це тим, що при читанні цілими словами дитина працює не лише фізично, а й емоційно, в її уяві слова асоціюються з реальними речами, людьми тощо.
Зазначимо, що аналогічні дискусії навколо активних методів навчання грамоти точилися й на шпальтах журналів і газет Наддніпрянської України. Наприклад, Т.Гарбуз, А.Заліський, Д.Здоренко, Т.Шостак та ін. в публікаціях у "Народному учителеві" (1926-1928) піднімали питання, пов'язані з поширенням методу цілих слів, голосного читання, мовчазного читання тощо [17].
В обговоренні проблеми активну участь приймав Я. Чепіга, причому від беззастережного сприйняття нового методу автор перейшов до його ретельного аналізу й обговорення, розкривав його позитивні й негативні сторони.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Інше на тему: Активні методи навчання української мови в школах Галичини першої третини ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок