Головна Головна -> Інше українською -> Педагогіка -> Вечорниці, народні звички

Вечорниці, народні звички

Назва:
Вечорниці, народні звички
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
6,76 KB
Завантажень:
35
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Вечорниці, народні звички
Святково прибрана світлиця. На столі глечики, глиняні миски. Господиня зав’язана хусткою, в червоних коралях.
Господиня. | Господи! Як подумаєш, що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать...
Зовсім не те тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще і не починалися. Ой-йой-йой, куди це все поділося.?
Чути сміх. Господиня схоплюється. Заходять дівчата.
Дівчина. | Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині.
Чи веселі вечорниці в нашій Україні?
Добрий вечір, господине,
Славна молодице.
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
Господиня. | Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Дівчина. | Аби щастя було в хаті.
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі.
Господиня. | Будем з вами добрі щирі,
То і будем жити в мирі.
Тоді всім нам допоможе
Матір світу – Матір Божа.
Пісня “Матінка світу”
Дівчата сідають на лавки.
Дівчина. | Які пахощі! Напевно все смачно.
Господиня. | Смачне – то воно смачне, але основної страви – калити – ще нема. Сьогодні ж Андріїв вечір, а найвеличніша ознака його – калита.
Входить дівчина з оберемком дров.
Дівчина. | Ой дівчата мені страшно. Мені аж страшно їх перекладати.
Дівчина. | Не бійся, від долі нікуди не втечеш.
Дівчина. | (перекладає дрова).
Вдівець, молодець, вдівець, молодець...!
Господиня. | От бачиш, доля до тебе милостива. Дано тобі вийти за молодого парубка.
Пісня “Гриць мене, моя мати”...
Дівчина. | Ой дівчата. А як я вчора ворожила. Уже, коли надворі темно стало, вийшла я нібито до комори, а сама хутчіш на вулицю. Стала від воріт стовпці рахувати. Рахую собі: “Вдівець, молодець, вдівець...” Раптом чую – хтось іде назустріч. Я заховалась за кущем. Ну, думаю, раз не вдалось поворожити за кого заміж вийду, то хоч узнаю, як його буде звати. І тільки-но перехожий порівнявся з кущем, як вискочу, як заверещу: “Дядьку, як Вас звати?” А дядько з переляку аж присів. Треба було бачити, як він тікав – швидше вітру – і дороги не вибирав.
Дівчина. | То тобі знак такий. Не бути тобі цього року у парі.
Господиня. | Годі, дівчата, теревені розводити. Підкинь дров у піч, швидко замісимо калиту.
У її приготуванні мають брати участь всі дівчата, скільки б їх тут не було. Робимо її з тіста солодкого, у вигляді тонкого коржа. Рік стончився – кажуть у народі. Місити починає найстарша дівка, закінчує наймолодша.
Дівчата місять тісто по черзі.
Господиня. | Додамо до тіста яєць, меду, маку, або наша калита смачнішою була.
А ти Наталочко скропи перед калитою дорогу. Ось уже піч вогнем надихалась і напалилась. Час її до печі саджати.
Дівчина. | Водице, студенице:
Окропи калиті дорогу, до печі від порогу, а від печі до стелі, щоб ми були гарні, веселі.
Дівчина. | Гарною буде наша калита. Круглою, наче сонечко, наче віночок. Поки вона спечеться, поведемо хоровод.
Хоровод з віночками.
Господиня. | А тепер – гайда надвір. Ось уже й місяць зійшов над горою.
Пісня “Розмова з місяцем”.
Дівчина. | Сонце до заходу, а коноплі до сходу.
Калитою радію, конопельки сію.
Підтикачкою волочу, бо заміж вийти хочу.
Дай, доле, знати, з ким життя буду мати.
Іде перехожий
Перехожий. | Дівчата, позичте борони!
Дівчата. | Борона у вівсі.
Перехожий. | Виходьте заміж всі.
Іде інший перехожий.
Дівчата. | Дядьку, де ключі?
Перехожий. | У вівсі, щоб посивіли всі!
Дівчата накидаються на нього з кулаками
Перехожий. | Ні, ні, у пшениці. Щоб ви усі були молодиці.
Дівчата. | Дякуємо.
Дівчина. | А давайте це так погадаємо. Кинемо хустки в миску і підкинемо її. Чия хустка випаде першою, та дівчина найшвидше заміж вийде.
Ворожіння з хустками.
Господиня. | Дівчатонька, до хати. Подивіться на нашу калиту, яка вона кругла, запашна, красою і теплом всю оселю звеселила.
Дівчата передають калиту з рук в руки, перев’язують її червоною стрічною, співають.
А в тому саду чисто метено,
Ще й хрещатим барвіночком дрібно плетено,
А в тому саду ніхто не бував,
Лиш молодий Андрієнко коня випасав.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Інше на тему: Вечорниці, народні звички

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок