Головна Головна -> Інше українською -> Філософія -> ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ

ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ

Назва:
ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
8,80 KB
Завантажень:
201
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З КУРСУ ФІЛОСОФІЇ
НА ТЕМУ:
“ФІЛОСОФСЬКИЙ
АНАЛІЗ НАУКИ”


ПЛАН
1. НАУКА ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ, ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ВИД ДУХОВНОГО ВИРОБНИЦТВА І СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
2. СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ НАУКИ.
3. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НАУКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут
Наука — форма духовної діяльності людей, яка скерована на отримання істинних знань про світ (природу, суспільство, мислення), на відкриття об’єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.
Наука — це процес творчої діяльності по отриманню нового знання, і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів.
Наука є соціокультурна діяльність, своєрідне суспільне явище. Основне завдання науки — виявлення об’єктивних законів дійсності, а її головна мета — істинне знання.
Критеріями науковості, які відрізняють науку від інших форм пізнання є: об’єктивність, системність, практична націленість, орієнтація на передбачення, сувора доказовість, обґрунтованість і достовірність результатів. Наука як єдина система знань поділяється на певні галузі (окремі науки).
За предметом і методом пізнання розрізняють науки про природу — природничі; науки про суспільство — суспільні; технічні науки.
Своєрідною наукою є сучасна математика. За співвідношенням із практикою виділяють фундаментальні науки (які не мають прямої практичної орієнтації) і прикладні науки (націлені на безпосереднє практичне використання наукових результатів).
Будь-яка наукова пізнавальна діяльність передбачає взаємодію суб’єкту (учений, науковий колектив) і об’єкту науки (предметна область, що вивчається), в процесі якої використовується певна система методів, прийомів дослідження і мови даної науки (знаки, символи, формули тощо).
Хоча наукова діяльність специфічна, у ній застосовуються прийоми міркувань, використовувані людьми в інших сферах діяльності, у повсякденному житті. Для будь-якого виду людської діяльності характерні прийоми міркувань, що застосовуються й у науці, а саме: індукція і дедукція, аналіз і синтез, абстрагування й узагальнення, ідеалізація, аналогія, опис, пояснення, пророкування, гіпотеза, підтвердження, спростування й ін.
Основними методами одержання емпіричного знання в науці є спостереження й експеримент.
Спостереження - це такий метод одержання емпіричного знання, при якому головне - не вносити при дослідженні самим процесом спостереження які-небудь зміни в досліджувану реальність.
На відміну від спостереження, у рамках експерименту досліджуване явище ставиться в особливі умови. Як писала Ф.Бекон, "природа речей краще виявляє себе в стані штучної скрутності, чим у природній волі".
Важливо підкреслити, що емпіричне дослідження не може початися без визначеної теоретичної установки. Хоча говорять, що факти - повітря вченого, проте збагнення реальності неможливо без теоретичних побудов. И.П.Павлов писав з цього приводу так: "...у всякий момент потрібно відоме загальне представлення про предмет, для того щоб було на що чіпляти факти..."
Задачі науки ніяк не зводяться до збору фактичного матеріалу.
Зведення задач науки до збору фактів означає, як виразилося А.Пуанкаре, "повне нерозуміння щирого характеру науки". Він же писав: "Учений повинний організувати факти. Наука складається з фактів, як будинок з цеглин. І одне голе нагромадження фактів не складає ще науки, точно так само як купа каменів не складає будинку".
Наукові теорії не з'являються як пряме узагальнення емпіричних фактів. Як писав А.Ейнштейн, "ніякий логічний шлях не веде від спостережень до основних принципів теорії". Теорії виникають у складній взаємодії теоретичного мислення й емпірії, у ході дозволу чисто теоретичних проблем, у процесі взаємодії науки і культури в цілому.
У ході побудови теорії вчені застосовують різні способи теоретичного мислення. Так, ще Галилей став широко застосовувати уявні експерименти в ході побудови теорії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Інше на тему: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок