Головна Головна -> Інше українською -> Політологія -> Політичні конфлікти

Політичні конфлікти

Назва:
Політичні конфлікти
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
14,67 KB
Завантажень:
258
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Міністерство освіти і науки України
Управління освіти Івано-Франківської області
Державної адміністрації
Контрольна робота з курсу політології
Тема:
“Політичні конфлікти”
Студент Юрчак І.Ю.
Група № М-ІІ
Керівник роботи
Івасютин М.Д.
Коломия 2002р


Вивчення конфліктів є одним із головних завдань політології, оскаль кільки сучасна епоха розглядається багатьма політологами як період загострення (з тенденцією до наростання) конфліктів, а управління ними — як одна з найважливіших умов підтримки соціально-політичної стабільності всередині країни та на міжнародній арені. Актуальність теоретичних і практичних аспектів цього поняття обумовлена загостренням різнопланових конфліктів в Україні та в інших посткомуністичних країнах. Нинішня полі конфліктна ситуація в Україні, що склалася внаслідок трансформації «безконфліктної тоталітарного» типу суспільства у посттоталітарний, потребує фунт моментального вивчення суспільно-цивілізаційних і ненасильницьких форм регулювання соціальне-політичних конфліктів. Вони вважаються нормальним явищем суспільного життя, тому вивчення конфлікту в суспільному розвитку, методів соціального управлін-ня, гармонізації суспільних відносин покликали до життя конфліктологію — самостійну галузь знань на перехресті соціології, пол-ітології, політичної психології.
Поняття «конфлікт» у вітчизняній літературі розглядалося під різними кутами зору. Спеціалісти-словесники тлумачили конфлікт як зіткнення протилежних сторін, думок, сил; серйо-зні розбіжності, гостру суперечку. Соціологи характеризували конфлікт як вищу стадію розвитку суперечностей в системі відносин людей, соціальних груп, соціальних інститутів, сус-пільства в цілому. Психологи розцінювали конфлікт як зіт-кнення протилежних цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів суб'єктів взаємодії. Політологи додають, що мова йде про зіткнення не просте, а пов'язане з ускладненнями та боротьбою у владних відносинах.
Раніше радянські вчені, вважаючи конфлікт вищою ста-дією розвитку протиріч, поділяли їх на антагоністичні, влас-тиві «експлуататорському» ладові, та неантагоністичні, прита-манні соціалістичному суспільству. І річ не тільки в тім, що «соціалістичні» конфлікти виявилися у низці випадків гострі-шими та «небезпечнішими» від «капіталістичних»; головна по-милка полягала в положенні про можливість існування суспільства чи взагалі безконфліктного, чи з невеликою кількіс-тю локальних конфліктів. Не заглиблюючись у критику ста-рих підходів, неприпустимість яких для більшості сучасних дослідників є очевидною, зупинімося на з'ясуванні суті соці-ально-політичного конфлікту, його видів, історії вивчення кон-фліктів у політичній спадщині.
Проблематика соціально-політичного конфлікту має давні традиції в історії політичної думки. Найбільший внесок у роз-роблення теорії конфлікту зробили Аристотель, Т. Гоббс, Н. Макіавеллі, Д. Віко, А. Токвіль, К. Маркс, М. Вебер. За всієї різно-манітності підходів характерним для них є розуміння політич-ного конфлікту як постійно діючої форми боротьби за владу в даному конкретному суспільстві. Так, Т. Гоббс у знаменитому трактаті «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави цер-ковної та громадянської» значне місце в утворенні держави надавав конфліктному чинникові, адже природний стан сус-пільства він уявляв як «війну всіх проти всіх». При цьому Гоббс відзначав три основні причини конфлікту: суперництво, недо-віру, жадобу слави. Проблематика конфліктів є визначальною в тлумаченні соціально-політичних явищ у наукових працях В. Парето, Е. Дюркгейма, Т. Парсонса, Р. Дарендорфа.
У сучасній літературі з історії конфлікту наукові напрями поділяють на дві великі групи залежно від того, яке місце в теоретичних побудовах займає проблема соціального конфлік-ту. Ці два підходи яскраво ілюструє Р. Дарендорф, сформулю-вавши дві системи постулатів — Т. Парсонса і власну — та зіставивши їх.
Т. Парсонс:
кожне суспільство — відносно стійка й ста-більна культура;
кожне суспільство — добре інтегрована структура;
кожний елемент суспільства має певну функцію, тобто щось вкладає для підтримки стійкої системи;
функці-онування соціальної структури спирається на ціннісний кон-сенсус членів суспільства, який забезпечує стабільність та інтег-рацію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Інше на тему: Політичні конфлікти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок