Головна Головна -> Інше українською -> Політологія -> Ф.А. фон Хайєк про соціалізм як загрозу свободі

Ф.А. фон Хайєк про соціалізм як загрозу свободі

Назва:
Ф.А. фон Хайєк про соціалізм як загрозу свободі
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
14,87 KB
Завантажень:
21
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Фрідріх Август фон Хайєк (1899-1992), англійський економіст і філософ, представник економічного лібералізму, що розвивав традиції австрійської школи. Народився в Австрії, працював у Великобританії, США, Німеччині й Австрії. Основні напрямки наукових досліджень: грошова теорія, методологічні проблеми економічної науки; полемізував з кейнсіанцями. Критикував ідеї і практику соціалізму. Автор праць "Дорога до рабства" (1944), "Закон, законодавство і воля" (т. 1-3, 1973-79), "Пагубна самовпевненість. Помилки соціалізму" (1988) та ін. Один з натхненників (поряд з М. Фрідманом) неоконсервативного повороту в економічній політиці країн Заходу. Нобелівський лауреат (1974, разом з Г. Мюрдалем).

1. Причиною появи тоталітаризму в Європі Хайєк вважає нехтування фундаментальними цінностями на яких побудована європейська цивілізація. Він пише: „Впродовж двадцяти п'яти років, поки примара тоталітаризму не перетворилася в реальну загрозу, ми неухильно віддалялися від фундаментальних ідей, на яких було побудовано будинок європейської цивілізації. Шлях розвитку, на який ми ступили із самими райдужними надіями, привів нас прямо до жахів тоталітаризму. І це було жорстоким ударом для цілого покоління, представники якого дотепер відмовляються вбачати зв'язок між двома цими фактами” (цит.1, ст. 344)

2. Як зауважує вчений, про ймовірність такої трансформації застерігали фундатори лібералізму: „Це, - пише Хайєк, - підтверджує правоту основоположників філософії лібералізму, послідовниками яких ми усе ще схильні себе вважати. Ми послідовно відмовилися від економічної волі, без якої свобода особи і політична в минулому ніколи не існували. І хоча найбільші політичні мислителі XІХ ст. –Де Токвіль і лорд Ектон –зовсім недвозначно стверджували, що соціалізм означає рабство, ми повільно, але вірно просувалися в напрямку до соціалізму. Тепер же, коли буквально в нас на очах з'явилися нові форми рабства, виявилося, що ми так міцно забули ці застереження, що не можемо побачити зв'язку між цими двома речами.” (цит. 2, ст.344).

І далі: „Ми демонструємо дивну готовність розстатися не тільки з поглядами Сміта і Юма чи навіть Локка і Мільтона, але і з фундаментальними цінностями нашої цивілізації, що сягають до античності і християнства. Разом з лібералізмом XVІІІ -XІХ ст. ми відкидаємо принципи індивідуалізму, успадковані від Еразма Ротердамського і Монтеня, Цицерона і Тацита, Перикла і Фукідіда”.(цит. 3, ст.344-345)

3. Хайєк погоджується з думкою нацистського лідера, який назвав націонал-соціалістичну революцію у Німеччині „контрренесансом”, адже „це був рішучий крок на шляху руйнування цивілізації, що створювалася починаючи з епохи Відродження і заснованої насамперед на принципах індивідуалізму.”(жит. 4,ст. 345).

4. Європейська цивілізація понад усе цінувала принцип індивідуалізму, який означав повагу до людини, віру у її мудрість і силу. „...Індивідуалізм, - як пише Хайєк, - який має своїм корінням християнство й античну філософію, вперше одержав повне вираження в період Ренесансу і поклав початок тієї цілісності, що ми називаємо тепер західною цивілізацією. Його основною рисою є повага до особистості як така, тобто визнання абсолютного суверенітету поглядів і нахилів людини в сфері її

Життєдіяльності, яка б специфічна вона не була, і переконання в тому, що кожна людина повинна розвивати властиві їй таланти.”(цит.5, ст. 345)

5. Що стало причиною трансформації суворої ієрархічної системи Середньовіччя у систему де цінувалася людина, її свобода, право самостійно будувати своє життя і вести пошук найкращих форм життєдіяльності? „...така трансформація тісно зв'язана з розвитком комерції. Новий світогляд, що зародився в торгових містах Північної Італії, поширився потім по торгових шляхах на захід і на північ, через Францію і Південно-Західну Німеччину в Нідерланди і на Британські острови, міцно укореняючись усюди, де не було політичної деспотії, здатної його задушити. У Нідерландах і Британії він розцвів пишним цвітом і вперше зміг розвиватися вільно протягом довгого часу, стаючи поступово наріжним каменем суспільного і політичного життя цих країн. Саме звідси наприкінці XVІІ - XVІІІ в. він почав поширюватися знову, вже в більш розвинутих формах, на захід і на схід: у Новий Світ, в Центральну Європу, де спустошливі війни і політичний гніт не дали у свій час розвиватися паросткам цієї нової ідеології.”(цит. 6, ст. 345-346)

6. Отже, розвиток економіки обґрунтував принцип економічної свободи, а той, у свою чергу –цінність політичної свободи. Хайєк у зв’язку зі сказаним пише: „Почало зростати розуміння того, що спонтанні і неконтрольовані зусилля індивідів можуть скласти фундамент складної системи економічної діяльності. Обґрунтування принципів економічної волі слідувало, таким чином, за розвитком економічної діяльності, ставшої незапланованим і несподіваним побічним продуктом волі політичної.” (цит. 7, ст. 346)

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Інше на тему: Ф.А. фон Хайєк про соціалізм як загрозу свободі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок