Головна Головна -> Інше українською -> Політологія -> Українська наука про політику. Спроба оцінки потенціалу

Українська наука про політику. Спроба оцінки потенціалу

Назва:
Українська наука про політику. Спроба оцінки потенціалу
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
33,70 KB
Завантажень:
25
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Безпосереднім стимулом написання цієї статті стали два взаємопов’язані зібрання вчених, які відбулися у першій половині 2003 року в Києві: “круглий стіл” на тему “Політична наука в Україні: стан і перспективи” (29 січня, Національний університет “Києво-Могилянська академія”) і Всеукраїнська зустріч представників політичної науки (24 – 25 травня, комплекс “Пуща-Озерна”). На персональному рівні головними організаторами цих заходів були професор С. Рябов з Києво-Могилянської академії (НаУКМА) та професор О. Габріелян з Таврійського національного університету ім. В. Вернадського.

Мета дослідження та дослідницький підхід

Головною проблемою обох зібрань була ідентифікація нинішнього стану і (на цій підставі) прогнозування можливостей подальшого розвитку політичної науки в Україні. Мета моєї статті визначається цією ж проблемою і полягає у віднайденні та обґрунтуванні релевантного їй висновку.

Перша особливість пропонованого дослідження полягає в тому, що воно здійснювалося в дусі case study, тобто як вивчення обмеженого у часі-просторі явища наукової активності, а точніше – двох згаданих вище зібрань. Я маю намір розглянути різні виміри цих заходів, котрі стали не тільки показовими спробами “пошуку ідентичності” групами вітчизняних науковців, а й об’єктивними індикаторами стану політичної науки.

Жанр case study передбачає детальний опис досліджуваного явища. Оскільки офіційних звітів про роботу згаданих заходів і досі не оприлюднено, то спиратимуся на власні “польові нотатки”. Вони не є стенографічними і тому не можуть не бути неповними та несуб’єктивними. Окрім того, вихідні нотатки були піддані аналізу і тлумаченню, а описувані явища – оцінці, а це все суттєво залежить від поглядів і уподобань конкретного дослідника. З цих причин не наполягатиму на беззаперечності зроблених висновків, а пропонуватиму їх лише як гіпотези в одній з реалістичних “систем дослідницьких координат”.

Особливим елементом першого згаданого зібрання було розповсюдження колективної монографії “Политическая наука в Украине: становление и перспективы” [1]. Оскільки названа праця потрапила до рук більшості учасників “круглого столу” безпосередньо перед його початком, то і вплив її на перебіг дискусії видається мінімальним. Водночас для “домашнього аналізу” книга корисна принаймні з двох причин: по-перше, вона містить статтю професора О. Габріеляна, основні тези якої він проголосив у своєму виступі, що певним чином вплинуло на спрямованість дискусії науковців [2]; по-друге, вміщені у монографії тексти, розширюючи поле case study, допомагають сформулювати й обґрунтувати висновок стосовно проблеми, яка розглядається. Крім книги учасники обох зібрань одержали від організаторів програми роботи та списки запрошених учасників.

Друга суттєва особливість мого підходу полягає в тому, що дослідження здійснюється не “зсередини” політичної науки, а “ззовні”. Інакше кажучи, я досліджую стан цієї науки не через конкретно-науковий аналіз та оцінку змісту міркувань учасників зібрань, а розглядаючи специфіку цього змісту з точки зору певних закономірностей розвитку наукового пізнання.

Що ж це за закономірності? Наскільки мені відомо, сьогодні немає нетривіальних теоретичних продуктів, які б описували і прогнозували розвиток політичної науки подібно до того, як, наприклад, розвиток природничих наук подається у концепціях відомих представників постпозитивізму К. Поппера [3] і Т. Куна [4]. Тому роблю припущення про правомірність, принаймні у наближенні, використання результатів пошуку цих вчених для оцінки стану та перспектив української політичної науки.

Не тільки екстраполяція на політичну науку конкретних концепцій провідних постпозитивістів, а й взагалі поширення на царину суспільствознавства закономірностей, з’ясованих на матеріалі природознавства, видається досить проблематичним. Не виключено, що одне або навіть обидва запропоновані припущення з часом виявляться помилковими. Проте звернення до знайомих концептуальних інструментів у дослідженні нових галузей знання видається мені вихідною аналогією, доречною при спробі подолання сьогоднішньої невизначеності з українською політологією [5].

Наукове співтовариство

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Інше на тему: Українська наука про політику. Спроба оцінки потенціалу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок