Головна Головна -> Інше українською -> Політологія -> Сутність політичних партій та громадсько-політичних об’єднань. Функції політичних партій. Типологія партійних систем

Сутність політичних партій та громадсько-політичних об’єднань. Функції політичних партій. Типологія партійних систем

Назва:
Сутність політичних партій та громадсько-політичних об’єднань. Функції політичних партій. Типологія партійних систем
Тип:
Інше
Мова:
Українська
Розмiр:
11,95 KB
Завантажень:
237
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Робота на тему:
“Сутність політичних партій та громадсько-політичних об’єднань. Функції політичних партій. Типологія партійних систем”


ПЛАН
1. Сутність політичних партій
та громадсько-політичних об’єднань
Політичне життя в сучасному суспільстві не мислиме без партій. Партії надають йому динаміки, оскільки вони є ареною змагання політичних курсів, ідей, які виражають інтереси різних суспільних груп. Знання про партії як суспільний інститут, їх місце і роль у суспільно-політичному житті мають не лише теоретичне, а й практичне значення.
Термін "партія" (від лат. partio – ділю, розділяю) у перекладі з латини означає частину великої спільноти. Сучасним політичним партіям передували їх прообрази — протопартії. Існує думка, що партії виникли водночас із політикою, тобто в рабовласницькому суспільстві. З розвитком рабовласницьких відносин, поглибленням соціальної диференціації суспільства, в тому числі й самого панівного класу, для здійснення влади вже було недостатньо державних політичних структур.
В VI ст. до н. е. в Греції діяли:–       
партії великих землевласників – педіеї;–       
торгово-реміснича поміркована партія – парамії;–       
селянська партія – діакрії.
В Стародавньому Римі у ІІ – І ст. до н.е. протистояли партії оптиматів (знаті) і популарів (простого народу).
В епоху Середньовіччя виникали та діяли партії: в Італії XII—XV ст. між собою ворогували гвельфи (прихильники світської влади папи римського) та гібеліни (прихильники сильної королівської влади). Партії античного світу і європейського середньовіччя найчастіше поставали як клієнтели — тимчасові об'єднання для підтримки певних знатних осіб, сімей. Суперництво політичних груп, об'єднаних навколо впливових сімей, популярних лідерів, упродовж багатьох століть було суттєвою ознакою політичної історії. Особливого імпульсу розвиткові партій надали буржуазні революції в Англії, Франції та інших європейських країнах.
У Європі в другій половині XIX ст. виникли масові партії. Їх появі сприяли два основні чинники:
розширення виборчих прав;
розвиток робітничого руху.
Масові політичні партії як інститут європейської культури у сучасному розумінні сформувалися лише в середині ХХ ст. і поступово поширилися й закріпилися в культурах країн і народів інших континентів.
Партії як соціальний феномен постійно еволюціонують. Нині урізноманітнилися причини і способи їх виникнення, багато в чому змінюються їхні форми і сутність, уявлення про їхню роль у суспільстві та й сама ця роль, методи діяльності та функції.
Ознаки політичних партій:–       
добровільність об’єднання;–       
певна тривалість існування в часі;–       
наявність організаційної структури;–       
прагнення влади;–       
пошук народної підтримки.
Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою. Різноманітними є способи виникнення партій. Свого часу М. Вебер в історії становлення партії вирізняв три етапи: аристократичне угруповання, політичний клуб, масова партія. Партії виростали з депутатських клубів і фракцій у парламенті, орієнтованих на інтереси різних кіл нової політичної та економічної еліти.
Політичні партії утворюються:
внаслідок об'єднання гуртків і груп однакового ідейно-політичного спрямування, які виникли та існували окремо в різних місцях країни;
у надрах масових рухів;
внаслідок розколу однієї партії на дві та більше чи об'єднання двох та більше партій в одну;
під виливом міжнародної партійної системи;
як своєрідне відродження партій, які існували раніше, що підвищує їхню легітимацію, створює певну наступність політичного розвитку;
внаслідок діяльності лідерів, які організували партії “під себе”;
на основі регіональних організацій партії, яка існувала раніше;
з ініціативи профспілок ( лейбористські партії у Великобританії, Австралії, Канаді та інших країнах, які переважно виражають інтереси робітників, було створено саме з ініціативи профспілок, що стали колективними членами цих партій і фінансують їх).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Інше на тему: Сутність політичних партій та громадсько-політичних об’єднань. Функції політичних партій. Типологія партійних систем

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок